6.3.2 Фазові портрети лінійних систем другого порядку
Для отримання рівнянь, що описують фазовий портрет системи другого порядку, необхідно в системі диференціальних рівнянь (6.8) друге рівняння поділити на перше і виключити з розгляду час t, внаслідок чого отримують:
|
Вирішення цього рівняння дає сімейство інтегральних кривих на фазовій площині, по яких будуються фазові траєкторії системи.
Фазові портрети лінійних систем другого порядку класифікуються по типах особливих точок.
Лінійна система другого порядку описується диференціальним рівнянням вигляду
|
(6.9) |
де -вихідна координата системи; -постійні коефіцієнти. Позначивши
а |
|
тоді
|
|
і рівняння (6.9) можна записати у вигляді системи диференціальних рівнянь:
| (6.10) |
Розділивши друге рівняння на перше, отримують
| (6.11) |
Вирішенням якого буде рівняння фазових траєкторій
| (6.12) |
де − постійні інтегрування.
Можливі шість різних випадків фазових траєкторій залежно від коренів характеристичного рівняння
Випадок 1
Корені– уявні при Система знаходиться на межі стійкості.
Рівняння системи: його рішення має вигляд
| (6.13) |
Звідки
| (6.14) |
Графік показаний на рис. 6.7.
Для отримання рівняння фазової траєкторії вирази (6.13) і (6.14) зводять в квадрат і складають, в результаті отримують рівняння:
| (6.15) |
Виразом (6.15) є рівняння еліпса з півосямиA і . Задаючи різні А, отримують сімейство фазових траєкторій, які ніде не перетинаються і мають загальний центр на початку координат (рис. 6.7, в).
Напрям рухузображаючої точки M, в кожній половині фазової площини визначається по знаку . При додатній величині може тільки збільшуватися, а при від’ємній −зменшуватися, отже, рух зображаючої точкина фазовій площині відбувається за годинниковою стрілкою, тому незгасаючим періодичним коливанням в системі відповідає на фазовій площині замкнута фазова траєкторія.
|
Рис. 6.7 Фазовий портрет типу центр: а − площина коренів характеристичного рівняння; б − перехідний процес; в − фазовий портрет |
Особлива точка системи є геометричним центром фазових траєкторій і носить назву центр, а сама система називається консервативною (тобто система без розсіювання енергії, без тертя).
Випадок 2 корені− комплексні і мають від’ємні дійсні частини при
(рис.6.8,а), – система стійка. Вирішення рівняння (6.9) має вигляд:
| (6.16) |
Звідки
| (6.17) |
де
Рівняння (6.16) і (6.17) дають у фазовій площині параметричне рівняння спіралей (з параметром t). З кожним оборотом, відповідним одному періоду коливань, зображаюча точка наближається до початку координат, оскільки значення y1і y2за період коливань стає менше, тобто перехідний процес має характер затухаючих коливань.
Особлива точка називається стійким фокусом.
|
Рис. 6.8 Фазовий портрет типу стійкий фокус: a − розташування коренів характеристичного рівняння; б− перехідний процес; в –фазовий портрет |
|
Рис. 6.9 Фазовий портрет типу нестійкий фокус: а − розташування коренів характеристичного рівняння; б − перехідний процес; в − фазовий портрет |
Випадок 3Корені–комплексні і мають додатні дійсні частини при
Цей випадок відповідає коливаннямв системі, що розходяться, тобто система є нестійкою. Вирішення рівняння (6.9):
| (6.18) |
Звідки
| (6.18а) |
Фазова точка, рухаючись по фазовій траєкторії, необмежено віддаляється від початку координат.
Стану нестійкої рівноваги системи відповідає особлива точка, яка називається нестійкий фокус (рис. 6.9).
Якщо в результаті скільки завгодно малого збурення система вийде із стану рівноваги, то вона необмежено віддалятиметься від нього по спіралі фазової траєкторії, тобто в системі виникає коливальний процес із зростаючою амплітудою.
Випадок 4 корені – дійснівід’ємні при
|
Цей випадок відповідає аперіодичному процесу в системі, сама система стійка.
Вирішення рівняння (6.9)
| (6.20) |
Звідки
| (6.21) |
Межею області з перехідними процесами типу 1 і 2 служать прямі з рівняннями які виходять з (6.20), (6.21) при (звернення однго з коренів в нуль).
Всі фазові траєкторії вливаються в початок координат –особливу точку, звану стійким вузлом (рис. 6.10). Час руху до стану рівноваги теоретично рівний нескінченності.
|
Рис. 6.10 Фазовый портрет типа стойкий узел: а − розташування коренів характеристичного рівняння; б − перехідний процес; в − фазовий портрет. |
Випадок 5 корені–дійснідодатні при
У системі буде аперіодичний процес, вона нестійка. Вирішення рівняння (6.9):
| (6.22) |
|
Рис. 6.11 Фазовий портрет типу нестійкий вузол: а− розташування коренів характеристичного рівняння; б− перехідний процес; в− фазовий портрет |
Звідки
| (6.23) |
Фазові траєкторії направлені від початку координат в нескінченність, тобто якщо в системі є відхилення від стану рівноваги (початок координат), то з часом воно необмежено зростатиме.
Особлива точка носить назву нестійкий вузол (рис. 6.11). По аналогії з випадком 4 кривим перехідного процесу вигляду 1 відповідаютьфазові траєкторії вигляду 1, де крайні траєкторії визначаються рівняннями Кривим перехідного процесу 2 відповідають фазові траєкторії вигляду 2.
Випадок 6 Коріння –дійсні і мають різні знаки при
В цьому випадку буде нестійка система (при – граница стійкості).
Перехідний процес в системі має аперіодичний характер, але фазовий портрет має абсолютно інший вигляд.
Часним є випадок, коли і, враховуючи, що рівняння (6.9) запишеться у вигляді
| (6.24) |
Інтегрування цього рівняння дає
| (6.25) |
|
Рис. 6.12 Фазовий портрет типу сідло: а – розташування коренів характеристичного рівняння; б – перехідний процес; в – фазовий портрет |
Вираз (6.25) є рівняння сімейства рівносторонніх гіпербол, віднесене до головних осей. Асимптота гіпербол:
Кожна з асимптот складається з трьох фазових траєкторій, тобто особлива точка розглядається як одна з фазових траєкторій.
Особлива точка носить назву сідло, а асимптоти на фазовій площині називаються сепаратрисами сідла (рис. 6.12).По двох сепаратрисахзображаюча точка наближається до стану рівноваги, а по двох інших віддаляється від нього.
Рухаючись по будь-якій фазовій траєкторії, зображаюча точка після закінчення достатньо великого часу віддаляється від стану рівноваги на скільки завгодно велику відстань.
Сідло є нестійким станом рівноваги, навіть коли початкові умови точно відповідають точці на сепаратрисі, щонайменше збурення приводить до того, що зображаюча точка, потрапивши на сусідню траєкторію, необмежено віддалятиметься по ній від стану рівноваги.
- Основи теорії автоматичного управління
- Частина 1. Лінійні системи
- 1. Загальна характеристика об'єктів і систем автоматичного керування
- 1.1 Короткі історичні відомості
- 1.2 Основні поняття і визначення
- 1.3 Принципи регулювання
- 1.4 Приклади систем автоматичного регулювання в хімічній технології
- 1.5 Класифікація систем автоматичного керування
- 1.6 Тренувальні завдання
- 1.7 Тести
- 2 Регулярні сигнали і їх характеристики
- 2.1 Визначення регулярного сигналу
- 2.2 Основні типи регулярних сигналів. Періодичні і безперервні сигнали
- Перетворення Фурье, його основні властивості
- Спектри сигналів
- 2.5 Розподіл енергії в спектрах сигналів
- Практична ширина спектру і спотворення сигналів
- 2.7 Представлення сигналів
- 2.8 Сигнали. Їх види
- 2.9 Тренувальні завдання
- 2.10 Тести
- 3.Математичний опис автоматичних систем
- 3.1 Основні способи математичного опису. Рівняння руху.
- 3.2 Приклади рівнянь об'єктів керування
- 3.2.1 Гідравлічний резервуар
- 3.2.2 Електрична ємкість
- 3.2.3 Хімічний реактор повного перемішування
- 3.3 Визначення лінійної стаціонарної системи. Принцип суперпозиції
- 3.4 Динамічне поводження лінійних систем
- 3.5 Динамічні процеси в системах
- 3.6 Перехідна і вагова функції
- 3.6.1 Перехідна функція
- 3.6.2 Вагова функція
- 3.7 Інтеграл Дюамеля
- Перетворення Лапласа
- Визначення перетворення Лапласа
- Властивості перетворення Лапласа
- Рішення диференціальних рівнянь
- Розбиття на прості дроби
- Передаточна функція
- 3.10 Тренувальні завдання
- 3.11 Тести
- 4 Частотний метод дослідження лінійних систем
- 4.1 Елементи теорії функції комплексного змінного
- 4.2 Частотні характеристики
- 4.3 Зв'язок перетворень Лапласа і Фур’є
- 4.4 Зв'язок диференціального рівняння з частотними характеристиками
- 4.5 Фізичний сенс частотних характеристик
- 4.6 Мінімально-фазові системи
- 4.7 Поняття про логарифмічні частотні характеристики
- 4.8 Взаємозв'язок динамічних характеристик
- 4.9 Тренувальні завдання
- 4.10 Тести
- 5 Структурний аналіз лінійних систем
- 5.1 Ланка направленої дії
- 5.2 Типові динамічні ланки
- 5.2.1 Підсилювальна ланка
- 5.2.2 Інтегруюча ланка
- 5.2.6 Ланка чистого запізнювання
- 5.2.7 Аперіодична ланка першого порядку
- 5.2.8Ланка щоінерційно-форсуює
- 5.2.9 Аперіодична ланка другого порядку
- 5.2.10 Коливальна ланка
- 5.2.11 Особливі ланки
- 5.3 Основні способи з'єднання ланок
- 5.3.1 Структурні схеми
- 5.3.2 Паралельне з'єднання ланок
- 5.3.3 Послідовне з'єднання ланок
- 5.3.4 З'єднання із зворотним зв'язком
- 5.3.5 Передаточні функції замкнутої системи
- 5.3.6 Правила перетворення структурних схем
- 5.3.7 Формула мейсона
- 5.4 Типові закони регулювання
- 5.4.1 Пропорційний закон регулювання
- 5.4.2 Інтегральний закон регулювання
- 5.4.3 Диференційний закон регулювання
- 5.4.4 Пропорційно-диференційний закон регулювання
- 5.4.5 Пропорційно-інтегральний закон регулювання
- 5.4.6 Пропорційно-інтегрально-диференційний закон регулювання
- 5.5 Тренувальні завдання
- 5.6 Тести
- 6 Стійкість лінійних систем
- 6.1 Поняття стійкості і її визначення
- 6.2 Стійкість лінійного диференціального рівняння з постійнимикоефіцієнтами
- 6.3 Зображення руху у фазовому просторі
- 6.3.1 Поняття фазового простору
- 6.3.2 Фазові портрети лінійних систем другого порядку
- 6.4 Поняття стійкості руху
- 6.5 Основні види стійкості
- 6.5.1 Орбітальна стійкість
- 6.5.2 Стійкість по ляпунову
- 6.5.3 Асимптотична стійкість
- 6.6 Необхідна умова стійкості
- 6.7 Алгебраїчні критерії стійкості
- 6.7.1 Критерій стійкості рауса
- 6.7.2 Критерій стійкості гурвіця
- 6.7.3 Критерій стійкості л’єнара-шипаро
- 6.7.4 Стійкість і стала похибка
- 6.7.5 Область стійкості
- 6.8 Частотні критерії стійкості
- 6.8.1 Принцип аргументу
- 6.8.2 Критерій міхайлова
- 6.8.3 Критерій найквіста
- 6.8.4 Застосування критеріїв для дослідження стійкості систем
- 6.8.5 Аналіз стійкості по логарифмічних частотних характеристиках
- 6.9Тренувальні завдання
- 6.10 Тести
- 7. Синтез стійких систем з необхідним запасом стійкості
- 7.1 Стійкість ланок і систем. Запас стійкості.
- 7.2 Межі стійкості систем
- 7.2.1 Межа стійкості для систем з пі-регулятором
- 7.2.2 Межа стійкості для систем з пі-регулятором
- 7.2.3 Межі стійкості для системи з і-регулятором
- 7.3 Запас стійкості і його оцінка
- 7.3.1 Кореневі методи оцінки запасу стійкості
- 7.3.2 Частотні методи оцінки запасу стійкості
- 7.4 Розширені частотні характеристики
- 7.5 Аналіз систем на запас стійкості
- 7.6 Синтез систем з необхідним запасом стійкості
- Система с п-регулятором
- 7.6.2 Система с і-регулятором
- 7.6.3 Система с пі-регулятором
- 7.6.4 Система з пд-регулятором
- 7.7 Використання логарифмічних частотних характеристик для забезпечення стійкості і заданого запасу стійкості
- 7.8 Структурно-стійкі системи
- 7.9 Малі параметри систем і їх вплив на стійкість
- 7.10 Використання корегуючих пристроїв для забезпечення стійкості і запасу стійкості
- 7.10.1 Послідовна корекція
- 7.10.2 Паралельна корекція
- 7.11 Тренувальні завдання
- 7.12 Тести
- 8.Якість процесів регулювання і методи її аналіза
- 8.1 Показники якості регулювання
- 8.1.1 Прямі показники якості регулювання
- 8.1.2 Непрямі показники якості регулювання
- 8.1.3 Інтегральні критерії якості регулювання
- 8.1.3.1 Лінійний інтегральний критерій
- 8.1.3.2 Модульний інтегральний критерій
- Інтегральний квадратичний критерій
- 8.2 Частотні методи аналізу якості регулювання
- 8.2.1 Залежність між перехідною і частотними характеристиками
- 8.2.2 Властивості дійсно-частотних характеристик і відповідних їмперехідних процесів
- 8.3 Поняття про чутливість систем автоматичного регулювання
- Тренувальні завдання
- 8.5 Тести
- 9 Методи розрахунку настроювальних параметрів для сар
- 9.1 Постановка задачі
- 9.2 Вибір оптимальних настройок регуляторів методом незгасаючих коливань
- 9.3 Алгоритм розрахунку області настройок типових регуляторів
- 9.4 Графоаналітичний метод розрахунку
- 9.5 Тренувальні завдання
- 9.6 Тести
- Частина 2 нелінійні системи
- 10 Методи лінеаризації характеристик нелінійних систем
- 10.1 Особливості нелінійних систем
- 10.2 Типові нелінійні елементи систем керування
- 10.3 Методи лінеаризації
- 10.3.1 Розкладання в ряд Тейлора
- 10.3.2 Гармонійна лінеаризація
- 10.3.3 Вібраційна лінеаризація
- 10.4 Тренувальні завдання
- 10.5 Тести
- 11 Дослідження нелінійних систем методом фазового простору
- 11.1 Загальні відомості про метод фазового простору
- Фазові портрети нелінійних систем другого порядку
- Методи побудови фазових портретів
- 11.3.1 Інтегрування рівнянь фазових траєкторій
- 11.3.2 Метод ізоклін
- 11.3.3 Метод припасовування
- 11.3.4 Метод зшивання
- 11.4 Тренувальні завдання
- 11.5 Тести
- 12 Аналіз нелінійних систем на стійкість і якість
- Основні види стійкості нелінійних систем
- Методи дослідження стійкості нелінійних систем
- 12.2.1 Перший метод Ляпунова
- 12.2.2 Другий метод Ляпунова
- 12.2.2.1 Поняття про знаковизначенні, знакопостійні і знакозмінні функції
- 12.2.2.2 ФункціяЛяпунова
- 12.2.2.3 Теореми Ляпунова
- 12.3 Методи побудови функції Ляпунова
- 12.3.1 Функція Ляпунова у вигляді квадратичних форм
- 12.3.2 Побудова функції Ляпунова методом г. Сеге
- 12.3.3 Побудова функції Ляпунова методом д. Шульца
- 12.3.4 Побудова функції Ляпунова методом Лур’є – Постникова
- 12.4 Приклади побудови функцій Ляпунова
- 12.5 Абсолютна стійкость по критерію Попова
- 12.6 Методи визначення якості регулювання нелінійних систем
- 12.7 Тренувальні завдання
- 12.8 Тести
- 13 Автоколивання в нелінійних системах
- 13.1 Режим автоколивань в нелінійних системах
- 13.2 Методи дослідження автоколивань в нелінійних системах
- 13.2.1 Критерій Бендіксона
- 13.2.2 Метод гармонійного балансу
- 13.3 Тренувальні завдання
- 13.4 Тести
- 14.1. Опис систем у просторі станів
- 14.2. Структура рішення рівнянь змінні стану
- 14.3. Характеристики систем у просторі станів
- 14.4. Нормальна форма рівнянь у просторі станів
- 14.5. Керування по стану. Системи керування
- 14.6. Оцінювання координат стану систем
- 14.7. Прямий кореневий метод синтезу систем керування
- 14.8 Тренувальні завдання
- 14.9 Тести
- 15. Дискретні системи автоматичного керування
- 15.1. Загальні відомості
- 15.2. Структура й класифікація імпульсних систем
- 15.3. Математичний апарат дослідження дискретних систем
- 15.4. Передатні функції розімкнутих імпульсних систем
- 15.5 Структурні схеми і передатні функції
- 15.6. Частотні характеристики імпульсних систем
- 15.7 Стійкість імпульсних систем
- 15.8. Перехідні процеси в імпульсних системах
- Перехідний процес
- 15.9 Точність і корекція імпульсних систем
- 15.10. Опис дискретних систем у просторі станів
- 15.11 Тренувальні завдання
- 15.12 Тести
- 16 Оптимальне керування динамічними системами
- 16.1. Основні поняття систем оптимального керування
- 16.2. Завдання синтезу оптимальних систем
- 16.3. Самонастроювальні і динамічні системи, що самонавчаються, оптимального керування
- 16.4 Тести
- Загальна характеристика об'єктів і систем автоматичного керування.
- 1.1 Короткі історичні відомості 3
- Регулярні сигнали і їхні характеристики
- Математичний опис автоматичних систем.
- Частотний метод дослідження лінійних систем
- Структурний аналіз лінійних систем
- 6. Стійкість лінійних систем
- 7. Синтез стійких систем з необхідним запасом стійкості
- 8. Якість процесів регулювання і методи її аналізу
- 9. Методи розрахунку настроювальних параметрів для сар
- 10.Методи лінеаризації характеристик нелінійних систем
- 11.Дослідження нелінійних систем методом фазового простору
- 14. Аналіз і синтез сау у просторі станів
- 15. Дискретні системи автоматичного керування
- 16. Оптимальне керування динамічними системами