3.Напруженість магнітного поля

Обчислюючи циркуляцію вектора в магнетиках, стикаємося з такою трудністю: для того, щоб визначити циркуляцію вектора , треба знати силу не лише макроскопічних струмів, але також і молекулярних струмів. Сила ж молекулярних струмів у свою чергу залежить від значення вектора . Щоб обійти це затруднення, можна знайти таку допоміжну величину, циркуляція якої визначається лише силою макроскопічних струмів.

Щоб встановити вигляд цієї допоміжної величини, виразимо силу молекулярних струмів через намагніченість. Вектор називається напруженіс­тю магнітного поля.

Напруженість магнітного поля є аналогом електричного зміщення .

і .

Як показують досліди, в несильних полях намагніченість прямо пропорційна до напруженості поля , що викликає намагнічення, тобто ,

де - магнітна сприйнятливість речовини. Тоді , звідки.

Безрозмірна величина називається

відносною магнітною проникністю

речовини. Оскільки магнітна сприйнятливість

діамагнетиків , то відносна

магнітна проникність цих магнетиків , а

сприйнятливість парамагнетиків

, то їх проникність незначно

більша від одиниці, тобто . Вираз для

напруженості поля можна записати у вигляді

.

Отже, напруженість магнітного поля

– це вектор, що має той же напрям, що і

вектор , але в разів менший за модулем.