2. Наукові моделі й наукова ідеалізація

Кожен крок у вивченні природи — наближення до істини. Фі зичні закони — лише окремі сходинки в пізнанні навколишнього світу. Вивчення складних природних явищ у повному обсязі часто неможливе без введення припущень, що спрощують їх. У такому випадку отримані теорією результати можуть служити наближенням до реальної картини явища.

Такі наближення називають модельними. ^ Модель у фізиці — це спрощена версія фізичної системи, що зберігає головні її ознаки.

Прикладами моделей є матеріальна точка — тіло, розмірами якого в певній задачі можна знехтувати, та ідеальний газ — такий газ, розміри молекул якого надзвичайно дрібні, причому взаємодія між молекулами відбувається лише в разі їх зіткнення.

Межі застосовності тієї чи іншої фізичної теорії визначаються межами застосовності використовуваної моделі.

Успіх опису явища залежить від того, наскільки вдало обрано фізичну модель і наскільки вона адекватна явищу.

Наочність моделей дозволяє краще уявити, наприклад, структуру речовини, а також природу фізичних процесів і явищ. Для опису складних фізичних систем використовується ціла низка стандартних фізичних моделей: матеріальна точка, абсолютно тверде тіло, математичний маятник, ідеальний провідник та ін.

Будь яка теорія є описом певної моделі фізичної системи, де яким наближенням до реальності й тому надалі може бути розвинена й узагальнена. Тож ті самі моделі можуть використовуватися для пояснення різних фізичних явищ.