ФІзична та колоїдна хімія 2 восст

Загальна характеристика

гетерогенні (мікрогетерогенні);
термодинамічно нестійкі (розшарування, седиментація);
частинки дисперсної фази спостерігають в мікроскоп або неозброєним оком;
відокремлення дисперсної фази від дисперсійного середовища – фільтруванням через паперовий (скляний) фільтри, центрифугуванням.

Наявність стабілізатора –обов’язкова.

Належать: емульсії, суспензії, піни, пасти, порошки, аерозолі

Методи диспергування (диспергаційні) – подрібнення великих частинок грубої зависі та суспензії до колоїдної дисперсності.

механічне диспергування ‑ шарові та планетарні млини (грубе диспергування до частинок розміром 10^-4-10^-5м), вібромлини і колоїдні млини (тонкий помел). Одержання: крохмаль, прянощі, кава, фармацевтичні препарати, фарби, змащувальні матеріали;
електричне диспергування – електроди, виготовлені з диспергованого металу, занурюють у воду, випаровують у вольтовій дузі, при конденсації парів утворюється колоїдна система. Умови процесу: І=5-10А, U=100В (висока температура –окислення металів, спалахування органічних рідин). Одержання: гідрозолі благородних металів Ag, Au, Pt.
диспергування ультразвуком (акустичні методи) – використання напрямленого ультразвукового поля. Диспергування відбувається внаслідок кавітаційного руйнування (чергування стиснень і розріджень, утворення та зникнення пустот), ν=20000 за 1с (частота коливань).

Одержання: високодисперсних емульсій і суспензій для внутрішньовенного введення, стерилізація колоїдних розчинів, сірка, графіт, фарби, ртуть, свинець, каучук, крохмаль, желатин.

Пептизація – дезагрегація частинок осаду розпушеної структури, між якими є прошарок дисперсійного середовища. Відбувається під впливом дисперсійного середовища. Підлягають тільки свіжі та пухкі осади.

адсорбційна пептизація – при додаванні електроліту до осаду, що містить іони, здатні вибірково адсорбуватися на осаді.

Приклад: золь Fe(OH)₃, пeптизатор – Fe³⁺.

хімічна пептизація – при додаванні до осадів речовин, здатних вступати в хімічну взаємодію з поверхнею осадів, що супроводжується утворенням електроліту – пептизатора, який пептизує ту частину осаду, що залишилася.

Приклад: осад Fe(OH)₃, додавання розчину НСl викликає утворення пептизатора FeOCl за реакцією: Fe(OH)₃ + HCl  FeOCl + 2Н₂О;

пептизація промиванням розчинником (дисперсійним середовищем) – вимивання іонів електролітів і утворення стійкого золю за рахунок розширення ПЕШ і зростання сил відштовхування між частинками осаду. Підлягають осади, що були одержані при значному надлишку одного з реагентів.

Содержание