3. Змочування

Зануримо який небудь предмет у рідину й витягнемо його на зад. Відбудеться одне з двох: або предмет стане «мокрим», укритим крапельками рідини, або залишиться «сухим». У першому випад ку, витягуючи предмет з рідини, ми, мабуть, відриваємо частинки рідини одну від одної; у другому — частинки рідини від частинок твердого тіла. Це пояснюється відмінностями в силах зчеплення.

^ Якщо сили зчеплення частинок рідини й твердого тіла більші

за сили зчеплення частинок рідини, рідину називають змочую

чою це тверде тіло. ^ Якщо сили зчеплення частинок рідини й твердого тіла менші

за сили зчеплення частинок рідини, — незмочуючою це тіло.

Явище змочування використовують у склеюванні, паянні, фар буванні тіл, змащуванні тертьових деталей. Широко застосовуєть ся воно у флотаційних процесах (збагаченні руд цінною породою).

Явище змочування необхідно враховувати, конструюючи кос мічні апарати, тому що в стані невагомості змочувальна рідина роз тікається по стінках посудини, у якій перебуває, а незмочувальна збирається великою краплею всередині посудини.

Запитання до учнів під час викладу нового матеріалу

1. Наведіть приклади, що підтверджують існування поверхневого натягу.

2. Чому площа вільної поверхні рідини є мінімальною?

3. Наведіть приклади змочування і незмочування.

4. Чи мають мастильні рідини змочувати тертьові деталі?

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Учимося розв'язувати задачі

1. Поясніть походження народної приказки: «Як з гуски вода».

2. Космонавт у стані невагомості відкорковує дві скляні пробірки: одну з гасом, другу — із ртуттю. Як поведуться рідини?