Загальна характеристика
гетерогенні (мікрогетерогенні);
термодинамічно нестійкі (розшарування, седиментація);
частинки дисперсної фази спостерігають в мікроскоп або неозброєним оком;
відокремлення дисперсної фази від дисперсійного середовища – фільтруванням через паперовий (скляний) фільтри, центрифугуванням.
Наявність стабілізатора –обов’язкова.
Належать: емульсії, суспензії, піни, пасти, порошки, аерозолі
Методи диспергування (диспергаційні) – подрібнення великих частинок грубої зависі та суспензії до колоїдної дисперсності. механічне диспергування ‑ шарові та планетарні млини (грубе диспергування до частинок розміром 10-4-10-5м), вібромлини і колоїдні млини (тонкий помел). Одержання: крохмаль, прянощі, кава, фармацевтичні препарати, фарби, змащувальні матеріали; електричне диспергування – електроди, виготовлені з диспергованого металу, занурюють у воду, випаровують у вольтовій дузі, при конденсації парів утворюється колоїдна система. Умови процесу: І=5-10А, U=100В (висока температура –окислення металів, спалахування органічних рідин). Одержання: гідрозолі благородних металів Ag, Au, Pt. диспергування ультразвуком (акустичні методи) – використання напрямленого ультразвукового поля. Диспергування відбувається внаслідок кавітаційного руйнування (чергування стиснень і розріджень, утворення та зникнення пустот), ν=20000 за 1с (частота коливань). Одержання: високодисперсних емульсій і суспензій для внутрішньовенного введення, стерилізація колоїдних розчинів, сірка, графіт, фарби, ртуть, свинець, каучук, крохмаль, желатин. Пептизація – дезагрегація частинок осаду розпушеної структури, між якими є прошарок дисперсійного середовища. Відбувається під впливом дисперсійного середовища. Підлягають тільки свіжі та пухкі осади. адсорбційна пептизація – при додаванні електроліту до осаду, що містить іони, здатні вибірково адсорбуватися на осаді. Приклад: золь Fe(OH)3, пeптизатор – Fe3+. хімічна пептизація – при додаванні до осадів речовин, здатних вступати в хімічну взаємодію з поверхнею осадів, що супроводжується утворенням електроліту – пептизатора, який пептизує ту частину осаду, що залишилася. Приклад: осад Fe(OH)3, додавання розчину НСl викликає утворення пептизатора FeOCl за реакцією: Fe(OH)3 + HCl FeOCl + 2Н2О; пептизація промиванням розчинником (дисперсійним середовищем) – вимивання іонів електролітів і утворення стійкого золю за рахунок розширення ПЕШ і зростання сил відштовхування між частинками осаду. Підлягають осади, що були одержані при значному надлишку одного з реагентів.
- Лекція №14. Поверхневі явища. Адсорбція на межі поділу рухомих фаз
- За здатністю молекул пар до іонізації їх поділяють на класи:
- Іоногенні колоїдні пар:
- Лекція №15. Адсорбція на твердому адсорбенті
- Теорія мономолекулярної адсорбції (Ленгмюр, 1915):
- Адсорбція на межі тверде тіло ‑ розчин
- Лекція №16. Застосування адсорбції
- Застосування адсорбції
- Лекція №16. Дисперсні системи. Колоїдні розчини. Методи добування та очищення
- Грубодисперсні системи
- Загальна характеристика
- Очищення колоїдних розчинів
- Лекція №17. Будова колоїдних частинок. Стійкість колоїдних розчинів. Коагуляція
- Механізми утворення пеш
- Стійкість колоїдних розчинів
- Між колоїдними частинками діють дві взаємно протилежні сили:
- Стійкість дисперсної системи
- У цукровій промисловості при очищенні соку цукрового буряка (дифузійний сік)
- Лекція №18. Властивості колоїдних розчинів
- Рівняння Релея (теорія світлорозсіювання для сферичних непоглинаючих світло частинок, 1871р.)
- Визначення концентрації спирту в розчині
- Конденсаційні методи.
- Диспергаційні методи.
- Тип емульсії визначають:
- Методи одержання емульсій
- Емульгування ‑ одержання емульсій шляхом диспергування однієї рідини в іншій струшуванням, інтенсивним перемішуванням. Емульгуванню сприяють:
- Високомолекулярні сполуки класифікують:
- І За походженням
- Іі. За формою макромолекул
- Склоподібний стан
- Кристалічний стан
- В’язко-текучий стан
- Залежність властивостей некристалічних полімерів від температури
- Властивості полімерів:
- Властивості розчинів вмс:
- Властивості розчинів вмс:
- Властивості розчинів вмс
- Кількісні характеристики процесу набухання
- Тиск набухання
- Ступінь набухання (α)
- Форми існування води у полімерах
- Лекція №21. Високомолекулярні сполуки – важлива складова частина продуктів харчування
- Зміна колагену при тепловій обробці
- Основні зміни, що відбуваються з білками при їх нагріванні
- Зміни вуглеводів у технологічних процесах
- Способи уповільнення реакції меланоїдиноутворення:
- Зміни кольору та формування смако-ароматичного комплексу при тепловій обробці продуктів
- Роль білків і крохмалю у хлібопекарському виробництві
- Речовини, які змінюють структуру і фізико-хімічні властивості харчових продуктів