2. Визначення водневого показникa потенціометричним методом
Для роботи необхідно: потенціометр; акумулятор; нормальний еле- мент Вестона; хінгідронно-каломельний елемент; гальванометр; провідни- ки; хінгідрон; досліджувані розчини.
Для визначення рН за допомогою хінгідронного електроду користу- ються хінгідронно-каломельним ланцюгом:
Вимірюють еРС цього ланцюга за допомогою потенціометра. рН розчину розраховують, виходячи з рівняння залежності потенціалу хін- гідронного електроду від концентрації водневих іонів:
,
або
.
ЕРС хінгідронно-каломельного елементу набуває вигляду:
.
Підставляючи в це рівняння значення Пхін і Пкал, одержуємо:
.
Звідки дістаємо розрахункову формулу:
.
Значення нормального потенціалу хінгідронного електроду – ПОхін, потенціалу насиченого каломельного електроду – Пкал в залежності від температури, а також значення коефіцієнту беруть з таблиць, які знаходяться у кінці опису.
Для визначення еРС хінгідронно-каломельного елементу до відпо- відних клем на потенціометрі приєднують: хінгідронно-каломельний еле- мент, нормальний елемент Вестона, гальванометр і джерело струму. Не- обхідно пам’ятати, що джерело струму при збиранні електричної схеми підключається останнім. Хінгідронний електрод готують таким чином.
У скляний посуд заливають досліджуваний розчин; туди ж додають хінгідрон до насичення.
Розчин старанно перемішують і опускають платиновий електрод. Приготовлений хінгідронний електрод з’єднують за допомогою солевих містків з каломельним.
Компенсаційна схема потенціометра.
Готовий хінгідронно-каломельний елемент приєднують до приладу, зображеному на рисунку.
Якщо вимірювання проводяться з хінгідронним електродом, то кало- мельний електрод приєднується до клеми “мінус”, а з водневим – до “плюс”. Перед вимірюванням ЕРС хінгідронно-каломельного ланцюга спо- чатку проводять наладку потенціометра по нормальному елементу. Для цього ручка вмикача ставиться в положення “НЗ”, а реостатами, вмонто- ваними в лівій частині приладу, підбирають опір, починаючи з грубої наводки і кінчаючи більш плавною до тих пір, поки стрілка гальванометра покаже відсутність струму. Потім починають визначення ЕРС дослід- жуваного елементу. Для цього ручку вмикача ставлять в положення “Х” і реостатами, вмонтованими в правій частині приладу (починаючи з ручки 0,1 і закінчуючи 0,001 В), підбирають такий опір, при якому стрілка галь- ванометра покаже відсутність струму, тобто стане на нуль.
Cумарне значення показів кожного реостату відповідає значенню ЕРС хінгідронно-каломельного елемента. Маючи значення ЕРС хінгідронно-каломельного електрода, по розрахунковій формулі вираховують величину водневого показника.
Результати досліду записують у табл. 1.
Таблиця 1
Дослід. р-н | Покази потенціо-метра, В | ПОхін, В | Пкал, В |
| рН |
|
|
|
|
|
|
Значення потенціалу насиченого каломельного електроду при різних температурах наведені в табл. 2.
Таблиця 2
Темпера- тура, К | Потен-ціал, В | Темпера- тура, К | Потен-ціал, В | Темпера-тура, К | Потен-ціал, В |
286 | 0,32 | 289 | 0,2517 | 292 | 0,2425 |
287 | 0,2525 | 290 | 0,2509 | 293 | 0,2488 |
288 | 0,2517 | 291 | 0,2503 | 294 | 0,2458 |
Значення потенціалу нормального хінгідронного електроду при температурі від 281 до 301 К наведені в табл. 3.
Таблиця 3
Температура, К | ПОхін, В | Температура, К | ПОхін, В |
281 | 0,6866 | 292 | 0,6948 |
282 | 0,6874 | 293 | 0,6955 |
284 | 0,6888 | 294 | 0,6970 |
285 | 0,6896 | 295 | 0,6977 |
286 | 0,6903 | 296 | 0,6985 |
287 | 0,5911 | 297 | 0,6992 |
288 | 0,6918 | 298 | 0,6999 |
289 | 0,6925 | 299 | 0,7007 |
290 | 0,6933 | 300 | 0,7011 |
291 | 0,6940 | 301 | 0,7022 |
Значення для різних температур наведені в табл. 4.
Таблиця 4
Т, К
|
|
Т, К
|
|
283 | 0,0561 | 294 | 0,0583 |
284 | 0,0563 | 295 | 0,0585 |
285 | 0,0565 | 296 | 0,0587 |
286 | 0,0567 | 297 | 0,0589 |
287 | 0,0569 | 298 | 0,0591 |
288 | 0,0571 | 299 | 0,0593 |
289 | 0,0573 | 300 | 0,0595 |
290 | 0,0575 | 301 | 0,0597 |
291 | 0,0577 | 302 | 0,0599 |
292 | 0,0579 | 303 | 0,0601 |
293 | 0,0581 | – | – |
- Міністерство освіти і науки україни
- І. Обробка та оформлення результатів лабораторних робіт
- Іі. Правила роботи в лабораторії з фізичної хімії і техніка безпеки
- Ліквідація нещасних випадків і надання першої допомоги
- Ііі. Агрегатний стан речовин
- 1. Визначення маси моля речовини вимірюванням її об’єму в газоподібному стані
- 2. Визначення в’язкості системи етиловий спирт – вода
- I. Хімічна термодинаміка
- 1. Визначення теплоти згоріння речовин за допомогою калориметра юнкерса
- Експериментальна частина
- 2. Визначення теплоти розчинення і теплоти гідратації солі
- V. Поверхневі явища (поверхнева енергія, поверхневий натяг та адсорбція на межі розділу фаз)
- 1. Визначення поверхневого натягу розчинів методом відліку крапель (сталагмометричним методом)
- Поверхневий натяг води в залежності від температури
- Густина води в залежності від температури
- Густина розчинів NaCl при 293 к
- 2. Визначення площі та довжини молекули поверхнево-активної речовини
- 3. Адсорбція оцтової кислоти на активованому вугіллі
- Методика експерименту
- 4. Дослідження адсорбції забарвлених речовин із розчинів
- 5. Дослідження адсорбції ізоамілового спирту із розчину за допомогою активованого вугілля
- 6. Визначення повної обмінної ємності (оє) катіоніту
- 7. Визначення вмісту лікарської речовини (глюконату кальцію) в розчині методом йонообмінної адсорбції
- 8. Обезсолювання води за допомогою йонітів
- VI. Розчини неелектролітів
- 1. Визначення критичної температури взаємного розчинення рідин
- 2. Визначення молекулярної маси розчиненої речовини кріоскопічним методом
- VII. Розчини електролітів
- 1. Визначення електропровідності електролітів і обчислення ступеня дисоціації
- Експериментальна частина
- Робота на змінному струмові
- 2. Bизначення розчинності малорозчинних сполук
- 3. Визначення іонного добутку води
- 4.Визначення концентрації кислоти методом кондуктометричного титрування
- 5. Визначення вмісту лікарської речовини в розчині
- Хід роботи
- Обробка результатів експерименту
- VIII. Гальванічні елементи та електродні потенціали
- 1. Вимірювання електрорушійних сил гальванічних елементів
- 2. Визначення водневого показникa потенціометричним методом
- 3. Потенціометричне визначення рН, розрахунок константи дисоціації слабкої кислоти
- Іх. Хімічна кінетика і каталіз
- 1. Визначення швидкості розкладу тіосульфатної кислоти
- Дослід 1. Залежність швидкості розкладу тіосульфатної кислоти від її молярної концентрації
- Дослід 2. Залежність швидкості розкладу тіосульфатної кислоти від температури
- Виконання роботи
- Склад реакційної суміші
- Результати титрування
- 3. Дослідження гідролізу крохмалю в присутності соляної кислоти
- 4. Дослідження гідролізу крохмалю в присутності ферментів і соляної кислоти при температурі 310 к
- 5. Визначення швидкості розкладу пероксиду водню газометричним методом
- 6. Фотохімічний розклад н2о2
- Послідовність виконання роботи
- Х. Фізикохім ія дисперсних систем.
- 1. Методи одержання колоїдних розчинів
- 2. Коагуляція колоїдних розчинів електролітами
- 3. Визначення величини електрокінетичного потенціалу методом електрофорезу
- 4. Вивчення ізоелектричної точки білків
- 5. Набухання гелів
- Хід виконання роботи
- Хі. Біогенні елементи
- 1. Аналітичні реакції на йони s-елементів
- Визначення хлор-йонів Cl– в питних водах за методом Фольгарда
- 2. Аналітичні реакції на р-елементи та їх сполуки
- Реакція на бор (ііі) по кольору полум’я
- Реакція на йон з розведеними кислотами
- Реакція на йон з реактивом Несслера
- Реакція на йон із розчином хлориду барію
- (Реакція л.А. Чугаєва)
- Контрольні питання до колоквіумів іii. Агрегатний стан речовин
- Іv. Хімічна термодинаміка та біоенергетика
- V. Поверхневі явища (поверхнева енергія, поверхневий натяг та адсорбція на межі розділу фаз)
- Vі. Розчини неелектролітів
- Vіі. Розчини електролітів
- Vііі. Гальванічні елементи та електродні потенціали
- IX. Хімічна кінетика і каталіз
- Х. Фізикохімія дисперсних систем
- Хі. Біогенні елементи
- Додатки
- Деякі фізичні константи
- Густина деяких речовин
- Густина деяких газів (н.У.)
- Співвідношення між позасистемними одиницями
- Пояснювальна записка
- Зміст дисципліни
- Тема 1. Предмет фізичної хімії та її значення. Розділи фізичної хімії. Методи дослідження. Розвиток фізичної хімії в Україні.
- Тема 7.
- Тема 8.
- Тема 9.
- Тема 10.
- Тема 11.
- Тема 12.
- Тема 13.
- Тема 14.
- Орієнтовний перелік питань до підсумкового контролю знань з дисципліни.
- Cписок літератури
- І. Обробка та оформлення результатів
- Гомонай Василь Іванович