4.Визначення концентрації кислоти методом кондуктометричного титрування
Для роботи необхідно: 1н.; 0,1н. розчини NaOH; контрольний розчин кислоти; піпетка на 20–25 мл; мікропіпетка; провідники електричні – 5 шт.
В об’ємному аналізі для визначення кінця титрування застосовують кольорові індикатори. Ці індикатори можуть бути використані в тих ви- падках, коли необхідно титрувати забарвлені або мутні розчини, так як на фоні цих розчинів зміну кольору індикатора визначити неможливо.
У таких випадках особливо часто при нейтралізації слабких кислот і лугів “індикатором” служить електропровідність розчинів.
Вимірювання електропровідності розчинів знайшло широке прак- тичне застосування. Одним з них являється кондуктометричне титрування. Суть методу полягає в тому, що в процесі титрування одні йони в розчині заміняються іншими, рухливість яких інша, а відповідно змінюється і електропровідність розчину.
Рис. 1. Електрична схема для кондуктометричного титрування.
Визначаючи електропровідність розчину, можна розрахувати його кон-центрацію.
Оскільки електропровідність є величина обернена опорові, то для її визначення достатньо знайти опір розчину струмові, який проходить через нього. Опір визначається компенсаційним методом із застосуванням мос- тика Кольрауша, схема якого подана на рис.1, де АВС – реохорд; R – магазин опорів; Т – навушники або осцилограф; Б – посуд з розчином електроліту, електропровідність якого необхідно визначити; ЗГ – звуковий генератор; К – ключ.
При замиканні кола ключем струм від джерела струму розгалужу- ється, утворюючи 4 гілки опору: RAC ,RCB ,Rр-ну, Rмаг.
У навушниках чується звук, а на екрані осцилографа спостерігається лінія. При переміщенні контакту по реохорду в одному і другому напрямах звук то посилюється, то послаблюється, лінія на екрані змінюється за величиною.
У момент, коли , струм у мостикуСД відсутній, що вияв- ляється повним зникненням звуку в навушниках, на екрані осцилографа буде точка.
Виходячи з поданого вище рівняння, можна визначити опір розчину
.
Знаючи опір розчину, розраховують електропровідність по формулі
.
При визначенні електропровідності користуються слабими струмами високої частоти: з цією метою використовується звуковий генератор.
Посуд, в який заливається розчин (електропровідність якого треба визначити), являє собою склянку з платиновими електродами (рис. 2). Для уникнення поляризації поряд з використанням струмів високої частоти збільшують поверхню електродів. З цією метою електроди платинуються.
Усклянку заливають 20–25 мл контрольного роз- чину кислоти і опускають електроди в кислоту. Поста- вивши рухомий контакт на поділках 0,25–0,3 м на реохорді, включають струм, користуючись ключемК. У такому положенні підбирають за допомогою магазину опору такий опір, при якому струм через навушники не проходить, тобто звук у навушниках відсутній або стає мінімальним, або на екрані осцилографа світиться точка.
Залишаючи опір магазину постійним при всіх наступних вимірюваннях, мікропіпеткою приливають порціями розчин NaOH. (Кількість розчину і концен-трація розчину NaOH вказується керівником занять).
Розчин у стаканчику помішують і рухомим контак- том знову знаходять мінімум звуку.
Мінімум звуку або точка на екрані з додаванням кожної порції лугу зміщується вліво до тих пір, поки кислота не буде повністю відтитрована. Після точки нейтралізації електропровідність розчину зростає, і тому ру- хомий контакт необхідно зміщувати вправо по лінійці.
Дослід вважається закінченим, коли одержано 5–6 вимірювань після точки нейтралізації.
Результати вимірювань записують у вигляді наступної таблиці:
Кіль-кість к-ти, мл | Конц. NaOH, мольекв/л | Кіль- кість NaOH, мл | Опір маг., Ом | Покази на лінійці, м | Опір розчину, Ом | Електро-провід. розчину, Ом–1 | |
АС | СВ | ||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
По даним таблиці будують графік залежності електропровідності розчину від кількості лугу, яка пішла на титрування кислоти. По графіку знаходять кількість розчину NaOH, необхідну для нейтралізації взятої кількості кислоти і за формулою знаходять концентрацію контрольного розчину кислоти ,
де N1 – невідома концентрація кислоти;
V1 – об’єм кислоти, взятий для досліду;
N2 – концентрація розчину лугу;
V2 – об’єм лугу, необхідний для відтитрування кислоти.
- Міністерство освіти і науки україни
- І. Обробка та оформлення результатів лабораторних робіт
- Іі. Правила роботи в лабораторії з фізичної хімії і техніка безпеки
- Ліквідація нещасних випадків і надання першої допомоги
- Ііі. Агрегатний стан речовин
- 1. Визначення маси моля речовини вимірюванням її об’єму в газоподібному стані
- 2. Визначення в’язкості системи етиловий спирт – вода
- I. Хімічна термодинаміка
- 1. Визначення теплоти згоріння речовин за допомогою калориметра юнкерса
- Експериментальна частина
- 2. Визначення теплоти розчинення і теплоти гідратації солі
- V. Поверхневі явища (поверхнева енергія, поверхневий натяг та адсорбція на межі розділу фаз)
- 1. Визначення поверхневого натягу розчинів методом відліку крапель (сталагмометричним методом)
- Поверхневий натяг води в залежності від температури
- Густина води в залежності від температури
- Густина розчинів NaCl при 293 к
- 2. Визначення площі та довжини молекули поверхнево-активної речовини
- 3. Адсорбція оцтової кислоти на активованому вугіллі
- Методика експерименту
- 4. Дослідження адсорбції забарвлених речовин із розчинів
- 5. Дослідження адсорбції ізоамілового спирту із розчину за допомогою активованого вугілля
- 6. Визначення повної обмінної ємності (оє) катіоніту
- 7. Визначення вмісту лікарської речовини (глюконату кальцію) в розчині методом йонообмінної адсорбції
- 8. Обезсолювання води за допомогою йонітів
- VI. Розчини неелектролітів
- 1. Визначення критичної температури взаємного розчинення рідин
- 2. Визначення молекулярної маси розчиненої речовини кріоскопічним методом
- VII. Розчини електролітів
- 1. Визначення електропровідності електролітів і обчислення ступеня дисоціації
- Експериментальна частина
- Робота на змінному струмові
- 2. Bизначення розчинності малорозчинних сполук
- 3. Визначення іонного добутку води
- 4.Визначення концентрації кислоти методом кондуктометричного титрування
- 5. Визначення вмісту лікарської речовини в розчині
- Хід роботи
- Обробка результатів експерименту
- VIII. Гальванічні елементи та електродні потенціали
- 1. Вимірювання електрорушійних сил гальванічних елементів
- 2. Визначення водневого показникa потенціометричним методом
- 3. Потенціометричне визначення рН, розрахунок константи дисоціації слабкої кислоти
- Іх. Хімічна кінетика і каталіз
- 1. Визначення швидкості розкладу тіосульфатної кислоти
- Дослід 1. Залежність швидкості розкладу тіосульфатної кислоти від її молярної концентрації
- Дослід 2. Залежність швидкості розкладу тіосульфатної кислоти від температури
- Виконання роботи
- Склад реакційної суміші
- Результати титрування
- 3. Дослідження гідролізу крохмалю в присутності соляної кислоти
- 4. Дослідження гідролізу крохмалю в присутності ферментів і соляної кислоти при температурі 310 к
- 5. Визначення швидкості розкладу пероксиду водню газометричним методом
- 6. Фотохімічний розклад н2о2
- Послідовність виконання роботи
- Х. Фізикохім ія дисперсних систем.
- 1. Методи одержання колоїдних розчинів
- 2. Коагуляція колоїдних розчинів електролітами
- 3. Визначення величини електрокінетичного потенціалу методом електрофорезу
- 4. Вивчення ізоелектричної точки білків
- 5. Набухання гелів
- Хід виконання роботи
- Хі. Біогенні елементи
- 1. Аналітичні реакції на йони s-елементів
- Визначення хлор-йонів Cl– в питних водах за методом Фольгарда
- 2. Аналітичні реакції на р-елементи та їх сполуки
- Реакція на бор (ііі) по кольору полум’я
- Реакція на йон з розведеними кислотами
- Реакція на йон з реактивом Несслера
- Реакція на йон із розчином хлориду барію
- (Реакція л.А. Чугаєва)
- Контрольні питання до колоквіумів іii. Агрегатний стан речовин
- Іv. Хімічна термодинаміка та біоенергетика
- V. Поверхневі явища (поверхнева енергія, поверхневий натяг та адсорбція на межі розділу фаз)
- Vі. Розчини неелектролітів
- Vіі. Розчини електролітів
- Vііі. Гальванічні елементи та електродні потенціали
- IX. Хімічна кінетика і каталіз
- Х. Фізикохімія дисперсних систем
- Хі. Біогенні елементи
- Додатки
- Деякі фізичні константи
- Густина деяких речовин
- Густина деяких газів (н.У.)
- Співвідношення між позасистемними одиницями
- Пояснювальна записка
- Зміст дисципліни
- Тема 1. Предмет фізичної хімії та її значення. Розділи фізичної хімії. Методи дослідження. Розвиток фізичної хімії в Україні.
- Тема 7.
- Тема 8.
- Тема 9.
- Тема 10.
- Тема 11.
- Тема 12.
- Тема 13.
- Тема 14.
- Орієнтовний перелік питань до підсумкового контролю знань з дисципліни.
- Cписок літератури
- І. Обробка та оформлення результатів
- Гомонай Василь Іванович