2. Визначення в’язкості системи етиловий спирт – вода
Для роботи необхідно: суміші компонентів етиловий спирт – вода: 10, 20, 30, 40, 50, 60, 70, 80, 90, 100%; чисті компоненти: вода, етиловий спирт; віскозиметр; піпетка на 5–10 мл; секундомір.
Даний метод визначення в’язкості ґрунтується на застосуванні фор- мули, що виражає закон Пуазейля
, звідки ,
де Q – об’єм рідини, що протікає за час t через капілярну трубку радіусом r і довжиною l;
P – тиск, при якому витікає рідина;
– коефіцієнт внутрішнього тертя.
Безпосереднє визначення абсолютного коефіцієнту внутрішнього тер- тя вимагає точного визначення всіх величин, які входять у формулу. Тому на практиці визначається не абсолютна величина , а її відношення до для такого ж об’єму води, що протікає при аналогічних умовах за час t. При витіканні різних рідин з одного і того ж капіляру тиск P буде величиною змінною, так як він в кожний момент рівний тиску стовпчика рідини, який ще не витік. Але закон зміни цього тиску з висотою для обох рідин буде один і той же.
Тому можна записати:
,
де P, P– тиск рідини, що витікає, і води при однакових висотах їх в капілярі.
Оскільки тиск однакових стовпчиків двох рідин пропорційний їх густинам
,
то можна записати:
,
звідки
.
Користуючись цією формулою і підставляючи значення в Пуазах, можна визначити витікаючої рідини. При 293 К = 0,01 П або в системі СІ = Нс/м2.
Практична частина роботи зводиться до визначення часу витікання досліджу-ваної речовини і води.
Для визначення часу витікання рідини використовується віскозиметр, зображений на рисунку.
Він представляє собою з’єднані скляні трубки 1 і 2. Трубка 1 має розширення 3, що переходить у капіляр 4. Вище і нижче роз-ширення, зверху і знизу, є мітки 5 і 6 відпо- відно.
У віскозиметр через трубку 2 нали- вають піпеткою завжди один і той самий об’єм рідини. За допомогою гумової труб- ки, сполученої з трубкою 1, витягують рідину через капіляр вище мітки 5. Час t, необхідний для пониження рівня рідини від мітки 5 до мітки 6, ви- мірюють секундоміром. Таке вимірювання повторюють три рази і беруть середнє значення. Так само визначають час витікання води.
Будують графік у координатах в’язкість – концентрація.
Результати дослідів записують у табл. 1.
Таблиця 1
Назва суміші і чистих компонентів | Густина, кг/м3 | Час виті-кання, с | Середнє значення часу витікання, с | Значення в’язкості, Нс/м2 |
|
|
|
|
|
Таблиця 2
-
% вміст спирту
Густина, , кг/м3
0
1000
10
989,6
20
978,2
30
965,5
40
951,5
50
934,3
60
912,6
70
887,1
80
858,2
90
826,0
100
791,0
Н2О
1000,0
- Міністерство освіти і науки україни
- І. Обробка та оформлення результатів лабораторних робіт
- Іі. Правила роботи в лабораторії з фізичної хімії і техніка безпеки
- Ліквідація нещасних випадків і надання першої допомоги
- Ііі. Агрегатний стан речовин
- 1. Визначення маси моля речовини вимірюванням її об’єму в газоподібному стані
- 2. Визначення в’язкості системи етиловий спирт – вода
- I. Хімічна термодинаміка
- 1. Визначення теплоти згоріння речовин за допомогою калориметра юнкерса
- Експериментальна частина
- 2. Визначення теплоти розчинення і теплоти гідратації солі
- V. Поверхневі явища (поверхнева енергія, поверхневий натяг та адсорбція на межі розділу фаз)
- 1. Визначення поверхневого натягу розчинів методом відліку крапель (сталагмометричним методом)
- Поверхневий натяг води в залежності від температури
- Густина води в залежності від температури
- Густина розчинів NaCl при 293 к
- 2. Визначення площі та довжини молекули поверхнево-активної речовини
- 3. Адсорбція оцтової кислоти на активованому вугіллі
- Методика експерименту
- 4. Дослідження адсорбції забарвлених речовин із розчинів
- 5. Дослідження адсорбції ізоамілового спирту із розчину за допомогою активованого вугілля
- 6. Визначення повної обмінної ємності (оє) катіоніту
- 7. Визначення вмісту лікарської речовини (глюконату кальцію) в розчині методом йонообмінної адсорбції
- 8. Обезсолювання води за допомогою йонітів
- VI. Розчини неелектролітів
- 1. Визначення критичної температури взаємного розчинення рідин
- 2. Визначення молекулярної маси розчиненої речовини кріоскопічним методом
- VII. Розчини електролітів
- 1. Визначення електропровідності електролітів і обчислення ступеня дисоціації
- Експериментальна частина
- Робота на змінному струмові
- 2. Bизначення розчинності малорозчинних сполук
- 3. Визначення іонного добутку води
- 4.Визначення концентрації кислоти методом кондуктометричного титрування
- 5. Визначення вмісту лікарської речовини в розчині
- Хід роботи
- Обробка результатів експерименту
- VIII. Гальванічні елементи та електродні потенціали
- 1. Вимірювання електрорушійних сил гальванічних елементів
- 2. Визначення водневого показникa потенціометричним методом
- 3. Потенціометричне визначення рН, розрахунок константи дисоціації слабкої кислоти
- Іх. Хімічна кінетика і каталіз
- 1. Визначення швидкості розкладу тіосульфатної кислоти
- Дослід 1. Залежність швидкості розкладу тіосульфатної кислоти від її молярної концентрації
- Дослід 2. Залежність швидкості розкладу тіосульфатної кислоти від температури
- Виконання роботи
- Склад реакційної суміші
- Результати титрування
- 3. Дослідження гідролізу крохмалю в присутності соляної кислоти
- 4. Дослідження гідролізу крохмалю в присутності ферментів і соляної кислоти при температурі 310 к
- 5. Визначення швидкості розкладу пероксиду водню газометричним методом
- 6. Фотохімічний розклад н2о2
- Послідовність виконання роботи
- Х. Фізикохім ія дисперсних систем.
- 1. Методи одержання колоїдних розчинів
- 2. Коагуляція колоїдних розчинів електролітами
- 3. Визначення величини електрокінетичного потенціалу методом електрофорезу
- 4. Вивчення ізоелектричної точки білків
- 5. Набухання гелів
- Хід виконання роботи
- Хі. Біогенні елементи
- 1. Аналітичні реакції на йони s-елементів
- Визначення хлор-йонів Cl– в питних водах за методом Фольгарда
- 2. Аналітичні реакції на р-елементи та їх сполуки
- Реакція на бор (ііі) по кольору полум’я
- Реакція на йон з розведеними кислотами
- Реакція на йон з реактивом Несслера
- Реакція на йон із розчином хлориду барію
- (Реакція л.А. Чугаєва)
- Контрольні питання до колоквіумів іii. Агрегатний стан речовин
- Іv. Хімічна термодинаміка та біоенергетика
- V. Поверхневі явища (поверхнева енергія, поверхневий натяг та адсорбція на межі розділу фаз)
- Vі. Розчини неелектролітів
- Vіі. Розчини електролітів
- Vііі. Гальванічні елементи та електродні потенціали
- IX. Хімічна кінетика і каталіз
- Х. Фізикохімія дисперсних систем
- Хі. Біогенні елементи
- Додатки
- Деякі фізичні константи
- Густина деяких речовин
- Густина деяких газів (н.У.)
- Співвідношення між позасистемними одиницями
- Пояснювальна записка
- Зміст дисципліни
- Тема 1. Предмет фізичної хімії та її значення. Розділи фізичної хімії. Методи дослідження. Розвиток фізичної хімії в Україні.
- Тема 7.
- Тема 8.
- Тема 9.
- Тема 10.
- Тема 11.
- Тема 12.
- Тема 13.
- Тема 14.
- Орієнтовний перелік питань до підсумкового контролю знань з дисципліни.
- Cписок літератури
- І. Обробка та оформлення результатів
- Гомонай Василь Іванович