Тема 14.
Тема 15.
Тема 16.
Тема 17.
Тема 18.
3. Орієнтовна структура залікового кредиту – модуля "Хімічна термодинаміка"
№ | Тема | Лекції | Прак-тичні занят-тя | Самос-тійна робота |
1 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
8 |
|
|
|
|
9 |
|
|
|
|
• |
|
|
|
|
| Усього годин 60. Кредитів ECTS –2,0 |
|
|
|
|
| Аудиторна робота – 52% | СРС– 48% |
Орієнтовна структура залікового кредиту – модуля “……….”
Змістовий модуль 3.
| |||||
№ | Тема | Лекції | Практичні заняття | Самостійна робота |
|
10 |
|
|
|
|
|
11 |
|
|
|
|
|
12 |
|
|
|
|
|
13 |
|
|
|
|
|
Змістовий модуль 4.
| |||||
14 |
|
|
|
|
|
15 |
|
|
|
|
|
16 |
|
|
|
|
|
17 |
|
|
|
|
|
18 |
|
|
|
|
|
• | Підсумковий контроль засвоєння модуля “……….” |
|
|
|
|
| Усього годин 60. Кредитів ECTS –2,0 | 14 | 25 | 21 |
|
|
| Аудиторна робота – 65% | СРС – 35% |
|
Орієнтовний тематичний план лекцій.
№ лекції | Тема | Кількість годин |
1 |
|
|
2 |
|
|
3 |
|
|
4 |
|
|
5 |
|
|
6 |
|
|
7 |
|
|
8 |
|
|
9 |
|
|
10 |
|
|
РАЗОМ: | 40 |
Орієнтовний тематичний план практичних занять.
№ заняття | Тема | Кількість годин |
1 |
| 2,0 |
2 |
| 2,0 |
3 |
| 2,0 |
4 |
| 2,0 |
5 |
| 2,0 |
6 |
| 2,0 |
7 |
| 2,0 |
• | Підсумковий контроль засвоєння модуля "Хімічна термодинаміка" | 14,0 |
Орієнтовний тематичний план лабораторних занять з хімічної термодинаміки
№ заняття | Тема | Кількість годин |
1 |
| 6,0 |
2 |
| 6,0 |
3 |
| 6,0 |
4 |
| 6,0 |
5 |
| 6,0 |
6 |
| 6,0 |
7 |
| 6,0 |
8 |
| 6,0 |
9 |
| 6,0 |
• | Підсумковий контроль засвоєння модуля "Теплові ефекти хімічних реакцій" | 54 |
10 | Теплові ефекти хімічних реакцій. Направленість процесів | 6,0 |
РАЗОМ: | 60 |
Орієнтовні завдання для самостійної (індивідуальної) роботи студентів.
№ | Тема | Кількість годин |
1. |
|
|
2. |
|
|
3. | Індивідуальна робота – підготовка огляду наукової літератури однієї з тем |
|
4. | Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модулів |
|
РАЗОМ: | 150 |
Розподіл балів, присвоюваних студентам.
№ | Модуль №1 (поточне тестування) | Кількість балів |
1. | Змістовий модуль 1. |
|
| Тема 1 |
|
| Тема 2 |
|
| Тема 3 |
|
2. | Змістовий модуль 2. |
|
| Тема 4 |
|
| Тема 5 |
|
| Тема 6 |
|
| Тема 7 |
|
| Тема 8 |
|
| Тема 9 |
|
Разом змістові модулі |
| |
Самостійна (індивідуальна) робота студентів |
| |
РАЗОМ: | 120 | |
Підсумковий контроль засвоєння модуля №1 | 80 | |
РАЗОМ сума балів за засвоєння модуля №1 | 200 | |
|
| |
№ | Модуль №2 (поточне тестування) | Кількість балів |
3. | Змістовий модуль 3 |
|
| Тема 10 |
|
| Тема 11 |
|
| Тема 12 |
|
| Тема 13 |
|
4. | Змістовий модуль 4 |
|
| Тема 14 |
|
| Тема 15 |
|
| Тема 16 |
|
| Тема 17 |
|
| Тема 18 |
|
Разом змістові модулі |
| |
Самостійна (індивідуальна) робота студентів |
| |
РАЗОМ: | 120 | |
Підсумковий контроль засвоєння модуля №2 | 80 | |
РАЗОМ сума балів за засвоєння модуля №2 | 200 | |
|
|
№ | Модуль №3 (поточне тестування) | Кількість балів |
1. | Змістовий модуль 5. |
|
| Тема 19 |
|
| Тема 20 |
|
| Тема 21 |
|
2. | Змістовий модуль 6. |
|
| Тема 22 |
|
| Тема 23 |
|
| Тема 24 |
|
| Тема 25 |
|
| Тема 8 |
|
| Тема 26 |
|
Разом змістові модулі |
| |
Самостійна (індивідуальна) робота студентів |
| |
РАЗОМ: | 120 | |
Підсумковий контроль засвоєння модуля № 3 | 80 | |
РАЗОМ сума балів за засвоєння модуля № 3 | 200 |
№ | Модуль №4 (поточне тестування) | Кількість балів |
1. | Змістовий модуль 7. |
|
| Тема 1 |
|
| Тема 2 |
|
| Тема 3 |
|
2. | Змістовий модуль 8. |
|
| Тема 4 |
|
| Тема 5 |
|
| Тема 6 |
|
| Тема 7 |
|
| Тема 8 |
|
| Тема 9 |
|
Разом змістові модулі |
| |
Самостійна (індивідуальна) робота студентів |
| |
РАЗОМ: | 120 | |
Підсумковий контроль засвоєння модуля № 4 | 80 | |
РАЗОМ сума балів за засвоєння модуля № 4 | 100 | |
Разом сума балів за вивчення дисципліни | 400 |
Оцінка “5” конвертується в 13 балів;
“4” – в 9 балів;
“3” – в 5 балів;
“2” – в 0 балів.
Мінімальна кількість балів, з якою студент допускається до складання підсумкового контролю модуля – 45.
5. Форми контролю.
Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей теми, на практичних підсумкових заняттях – відповідно до конкретних цілей змістових модулів. Рекомендується застосовувати на всіх практичних заняттях види об’єктивного контролю теоретичної підготовки та контроль засвоєння практичних навичок.
Підсумковий контроль засвоєння модуля відбувається по завершенню вивчення блоку відповідних змістових модулів шляхом тестування. Максимальна кількість балів, що присвоюється студенту при засвоєнні модуля (залікового кредиту ECTS)-200.
Єдина шкала оцінок для студентів.
Оцінка ECTS | Статистичний показник | Традиційна оцінка |
А | Найкращі 10% студентів | Відмінно |
В | Наступні 25% студентів | Добре |
С | Наступні 30% студентів | Добре |
D | Наступні 25% студентів | Задовільно |
E | Останні 10% студентів | Задовільно |
Fx | Повторна здача | Незадовільно з можливістю повторного складання |
F | Обов’язковий повторний курс навчання | Незадовільно з обов’язковим повторним курсом |
Для тих студентів, хто бажає покращити свою успішністі до вищої оцінки при засвоєнні дисципліни (модуля), можливе проведення повтор- ного підсумкового контролю в комісії. Методика проведення підсумкового контролю визначається вищим навчальним закладом й відображається у робочій навчальній програмі з дисципліни.
- Міністерство освіти і науки україни
- І. Обробка та оформлення результатів лабораторних робіт
- Іі. Правила роботи в лабораторії з фізичної хімії і техніка безпеки
- Ліквідація нещасних випадків і надання першої допомоги
- Ііі. Агрегатний стан речовин
- 1. Визначення маси моля речовини вимірюванням її об’єму в газоподібному стані
- 2. Визначення в’язкості системи етиловий спирт – вода
- I. Хімічна термодинаміка
- 1. Визначення теплоти згоріння речовин за допомогою калориметра юнкерса
- Експериментальна частина
- 2. Визначення теплоти розчинення і теплоти гідратації солі
- V. Поверхневі явища (поверхнева енергія, поверхневий натяг та адсорбція на межі розділу фаз)
- 1. Визначення поверхневого натягу розчинів методом відліку крапель (сталагмометричним методом)
- Поверхневий натяг води в залежності від температури
- Густина води в залежності від температури
- Густина розчинів NaCl при 293 к
- 2. Визначення площі та довжини молекули поверхнево-активної речовини
- 3. Адсорбція оцтової кислоти на активованому вугіллі
- Методика експерименту
- 4. Дослідження адсорбції забарвлених речовин із розчинів
- 5. Дослідження адсорбції ізоамілового спирту із розчину за допомогою активованого вугілля
- 6. Визначення повної обмінної ємності (оє) катіоніту
- 7. Визначення вмісту лікарської речовини (глюконату кальцію) в розчині методом йонообмінної адсорбції
- 8. Обезсолювання води за допомогою йонітів
- VI. Розчини неелектролітів
- 1. Визначення критичної температури взаємного розчинення рідин
- 2. Визначення молекулярної маси розчиненої речовини кріоскопічним методом
- VII. Розчини електролітів
- 1. Визначення електропровідності електролітів і обчислення ступеня дисоціації
- Експериментальна частина
- Робота на змінному струмові
- 2. Bизначення розчинності малорозчинних сполук
- 3. Визначення іонного добутку води
- 4.Визначення концентрації кислоти методом кондуктометричного титрування
- 5. Визначення вмісту лікарської речовини в розчині
- Хід роботи
- Обробка результатів експерименту
- VIII. Гальванічні елементи та електродні потенціали
- 1. Вимірювання електрорушійних сил гальванічних елементів
- 2. Визначення водневого показникa потенціометричним методом
- 3. Потенціометричне визначення рН, розрахунок константи дисоціації слабкої кислоти
- Іх. Хімічна кінетика і каталіз
- 1. Визначення швидкості розкладу тіосульфатної кислоти
- Дослід 1. Залежність швидкості розкладу тіосульфатної кислоти від її молярної концентрації
- Дослід 2. Залежність швидкості розкладу тіосульфатної кислоти від температури
- Виконання роботи
- Склад реакційної суміші
- Результати титрування
- 3. Дослідження гідролізу крохмалю в присутності соляної кислоти
- 4. Дослідження гідролізу крохмалю в присутності ферментів і соляної кислоти при температурі 310 к
- 5. Визначення швидкості розкладу пероксиду водню газометричним методом
- 6. Фотохімічний розклад н2о2
- Послідовність виконання роботи
- Х. Фізикохім ія дисперсних систем.
- 1. Методи одержання колоїдних розчинів
- 2. Коагуляція колоїдних розчинів електролітами
- 3. Визначення величини електрокінетичного потенціалу методом електрофорезу
- 4. Вивчення ізоелектричної точки білків
- 5. Набухання гелів
- Хід виконання роботи
- Хі. Біогенні елементи
- 1. Аналітичні реакції на йони s-елементів
- Визначення хлор-йонів Cl– в питних водах за методом Фольгарда
- 2. Аналітичні реакції на р-елементи та їх сполуки
- Реакція на бор (ііі) по кольору полум’я
- Реакція на йон з розведеними кислотами
- Реакція на йон з реактивом Несслера
- Реакція на йон із розчином хлориду барію
- (Реакція л.А. Чугаєва)
- Контрольні питання до колоквіумів іii. Агрегатний стан речовин
- Іv. Хімічна термодинаміка та біоенергетика
- V. Поверхневі явища (поверхнева енергія, поверхневий натяг та адсорбція на межі розділу фаз)
- Vі. Розчини неелектролітів
- Vіі. Розчини електролітів
- Vііі. Гальванічні елементи та електродні потенціали
- IX. Хімічна кінетика і каталіз
- Х. Фізикохімія дисперсних систем
- Хі. Біогенні елементи
- Додатки
- Деякі фізичні константи
- Густина деяких речовин
- Густина деяких газів (н.У.)
- Співвідношення між позасистемними одиницями
- Пояснювальна записка
- Зміст дисципліни
- Тема 1. Предмет фізичної хімії та її значення. Розділи фізичної хімії. Методи дослідження. Розвиток фізичної хімії в Україні.
- Тема 7.
- Тема 8.
- Тема 9.
- Тема 10.
- Тема 11.
- Тема 12.
- Тема 13.
- Тема 14.
- Орієнтовний перелік питань до підсумкового контролю знань з дисципліни.
- Cписок літератури
- І. Обробка та оформлення результатів
- Гомонай Василь Іванович