1. Вимірювання електрорушійних сил гальванічних елементів
Для роботи необхідно: акумулятор на 1,2 V – Ак; гальванометр – Г; нормальний елемент Вестона Еп; елемент з невідомою ЕРС – Ех; реохорд АВ; ключ для вмикання К; перемикач на шість клем П; провідники струму; розчини CuSO4, ZnSO4; насичений розчин KCl.
Прилад, в якому відбувається перетворення хімічної енергії в елек- тричну, називається гальванічним елементом. Його можна зобразити схе- мою
ЕРС такого елемента в більшості випадків виміряють двома мето- дами: ввімкненням у ланцюг чутливого вольтметра або компенсаційним методом. Перший з цих методів має деякі недоліки, зв’язані з проход- женням через прилад електричного струму. Ці недоліки усуваються при визначенні ЕРС компенсаційним методом, коли через елемент струм не проходить.
Схема установки для вимірювання ЕРС
компенсаційним методом.
Принцип методу компенсації полягає в тому, що до елемента з невідо- мою ЕРС приєднують інший елемент, ЕРС якого направлена назустріч (джерело струму). При цьому відбувається взаємна компенсація двох електрорушійних сил – досліджуваного елемента і джерела струму.
Схема установки для компенсаційного методу подана на рисунку. Акумулятор АК замкнутий через дротину АВ, що натягується вздовж шкали реохорду довжиною 1 м. Дротина на всій довжині реохорда однорідна і має однаковий переріз, тому спад напруги на одиницю довжини теж однаковий і рівний , а спад напруги на всій довжині реохорда рівний:
| , | (1) |
де І – сила струму;
r – опір одиниці довжини дротини (питомий опір).
Якщо в коло назустріч акумуляторові ввімкнули елемент з невідомою ЕРС, то, переміщуючи повзунок С по лінійці АВ, можна знайти таке положення, при якому стрілка гальванометра Г стає на нуль.
Це відбувається внаслідок того, що ЕРС гальванічного елемента Ех точно компенсується різницею потенціалів у межах між точками А і В. Якщо ця різниця потенціалів більша від ЕРС елемента, то стрілка галь- ванометра відхиляється в одну сторону. Якщо ЕРС гальванічного елемента більша за різницю потенціалів на лінійці, то спостерігається відхилення стрілки гальванометра в протилежну сторону.
Необхідно знати ці два положення, потім зменшувати інтервал між ними до того часу, поки стрілка гальванометра прийме нульове положення.
Якщо гальванометр знаходиться в нульовому положенні, а повзунок на віддалі ах, тоді
, а .
Із співвідношення
,
знаходимо
| . | (2) |
Але ЕРС акумулятора невідома і тим більше в процесі роботи вона може змінюватись. Тому перш ніж компенсувати Ех, в електричне коло замість досліджуваного елементу включають нормальний елемент Вестона ЕN, ЕРС якого відома.
При компенсації ЕN і ЕРС акумулятора одержуємо певне положення контакта аN, тоді
| . | (3) |
Із співвідношення
| , |
|
знаходимо
| . | (4) |
Підставивши рівняння (4) у рівняння (2), знаходимо ЕхЕРС дослід- жуваного елементу:
| . | (5) |
Експериментальна частина роботи виконується у наступному по- рядку.
По наведеній схемі компенсують спочатку нормальний елемент Вес- тона, потім мідно-цинковий елемент і тільки після цього каломельно-цинковий. З одержаних даних по формулі (5) розраховують ЕРС дослід- жуваних елементів.
Із значення ЕРС каломельно-цинкового елементу розраховують по- тенціал цинкового електроду. Потенціал каломельного електроду по від- ношенню до цинкового буде позитивним. Значення його в залежності від температури подані на с. 51.
Величину потенціалу цинкового електроду обраховують, виходячи із співвідношення:
| , звідси . | (6) |
Результати досліду і розрахункові дані записуються в таблицю:
Елемент | Покази на лінійці | ЕРС | Електродний потенціал |
Норм. елемент Вестона |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| -ПZn/Zn2+ |
- Міністерство освіти і науки україни
- І. Обробка та оформлення результатів лабораторних робіт
- Іі. Правила роботи в лабораторії з фізичної хімії і техніка безпеки
- Ліквідація нещасних випадків і надання першої допомоги
- Ііі. Агрегатний стан речовин
- 1. Визначення маси моля речовини вимірюванням її об’єму в газоподібному стані
- 2. Визначення в’язкості системи етиловий спирт – вода
- I. Хімічна термодинаміка
- 1. Визначення теплоти згоріння речовин за допомогою калориметра юнкерса
- Експериментальна частина
- 2. Визначення теплоти розчинення і теплоти гідратації солі
- V. Поверхневі явища (поверхнева енергія, поверхневий натяг та адсорбція на межі розділу фаз)
- 1. Визначення поверхневого натягу розчинів методом відліку крапель (сталагмометричним методом)
- Поверхневий натяг води в залежності від температури
- Густина води в залежності від температури
- Густина розчинів NaCl при 293 к
- 2. Визначення площі та довжини молекули поверхнево-активної речовини
- 3. Адсорбція оцтової кислоти на активованому вугіллі
- Методика експерименту
- 4. Дослідження адсорбції забарвлених речовин із розчинів
- 5. Дослідження адсорбції ізоамілового спирту із розчину за допомогою активованого вугілля
- 6. Визначення повної обмінної ємності (оє) катіоніту
- 7. Визначення вмісту лікарської речовини (глюконату кальцію) в розчині методом йонообмінної адсорбції
- 8. Обезсолювання води за допомогою йонітів
- VI. Розчини неелектролітів
- 1. Визначення критичної температури взаємного розчинення рідин
- 2. Визначення молекулярної маси розчиненої речовини кріоскопічним методом
- VII. Розчини електролітів
- 1. Визначення електропровідності електролітів і обчислення ступеня дисоціації
- Експериментальна частина
- Робота на змінному струмові
- 2. Bизначення розчинності малорозчинних сполук
- 3. Визначення іонного добутку води
- 4.Визначення концентрації кислоти методом кондуктометричного титрування
- 5. Визначення вмісту лікарської речовини в розчині
- Хід роботи
- Обробка результатів експерименту
- VIII. Гальванічні елементи та електродні потенціали
- 1. Вимірювання електрорушійних сил гальванічних елементів
- 2. Визначення водневого показникa потенціометричним методом
- 3. Потенціометричне визначення рН, розрахунок константи дисоціації слабкої кислоти
- Іх. Хімічна кінетика і каталіз
- 1. Визначення швидкості розкладу тіосульфатної кислоти
- Дослід 1. Залежність швидкості розкладу тіосульфатної кислоти від її молярної концентрації
- Дослід 2. Залежність швидкості розкладу тіосульфатної кислоти від температури
- Виконання роботи
- Склад реакційної суміші
- Результати титрування
- 3. Дослідження гідролізу крохмалю в присутності соляної кислоти
- 4. Дослідження гідролізу крохмалю в присутності ферментів і соляної кислоти при температурі 310 к
- 5. Визначення швидкості розкладу пероксиду водню газометричним методом
- 6. Фотохімічний розклад н2о2
- Послідовність виконання роботи
- Х. Фізикохім ія дисперсних систем.
- 1. Методи одержання колоїдних розчинів
- 2. Коагуляція колоїдних розчинів електролітами
- 3. Визначення величини електрокінетичного потенціалу методом електрофорезу
- 4. Вивчення ізоелектричної точки білків
- 5. Набухання гелів
- Хід виконання роботи
- Хі. Біогенні елементи
- 1. Аналітичні реакції на йони s-елементів
- Визначення хлор-йонів Cl– в питних водах за методом Фольгарда
- 2. Аналітичні реакції на р-елементи та їх сполуки
- Реакція на бор (ііі) по кольору полум’я
- Реакція на йон з розведеними кислотами
- Реакція на йон з реактивом Несслера
- Реакція на йон із розчином хлориду барію
- (Реакція л.А. Чугаєва)
- Контрольні питання до колоквіумів іii. Агрегатний стан речовин
- Іv. Хімічна термодинаміка та біоенергетика
- V. Поверхневі явища (поверхнева енергія, поверхневий натяг та адсорбція на межі розділу фаз)
- Vі. Розчини неелектролітів
- Vіі. Розчини електролітів
- Vііі. Гальванічні елементи та електродні потенціали
- IX. Хімічна кінетика і каталіз
- Х. Фізикохімія дисперсних систем
- Хі. Біогенні елементи
- Додатки
- Деякі фізичні константи
- Густина деяких речовин
- Густина деяких газів (н.У.)
- Співвідношення між позасистемними одиницями
- Пояснювальна записка
- Зміст дисципліни
- Тема 1. Предмет фізичної хімії та її значення. Розділи фізичної хімії. Методи дослідження. Розвиток фізичної хімії в Україні.
- Тема 7.
- Тема 8.
- Тема 9.
- Тема 10.
- Тема 11.
- Тема 12.
- Тема 13.
- Тема 14.
- Орієнтовний перелік питань до підсумкового контролю знань з дисципліни.
- Cписок літератури
- І. Обробка та оформлення результатів
- Гомонай Василь Іванович