logo
ЛекцииКузнецов 24

«Неекономічні» методи проектного аналізу

Загальні положення. Термін «неекономічні» поставленийу лапки, оскільки будь-який аспект аналізу так чи інакше торкається фінансово-економічних питань.

До неекономічних методів проектного аналізу ми будемо відносити:

Технічний аналіз проекту. Основною метою технічного аналізу є обґрунтування технологічної й технічної можливості реалізації проекту - доступність технологій і обладнання, необхідних для виробництва продукції проекту, можливість їхнього освоєння й ефективної експлуатації в конкретних умовах.

Технічний аналіз звичайно представляється на початку проектних документів.

У процесі його проведення вивчаються техніко-технологічні альтернативи, варіанти місцезнаходження підприємства, строки реалізації проекту, технологічна доступність сировини й т.д. (табл. 8.3).

Таблиця 8.3

Послідовність проведення й зміст технічного аналізу проекту

Аналізований фактор

Состав аналізованого фактора

1

2

1. Місце розташування підприємства й допоміжних виробництв

1.1. Наявність джерел вихідної сировини, енергії, води, засобів зв'язку, близькість до ринків збуту продукції

1.2. Ступінь розвитку інфраструктури району (наявність транспортних магістралей, соці альних об'єктів і т.д.)

1.3.Забезпеченність району кваліфікованою й некваліфікованою робочою силою, управлінськими кадрами

2. Масштаб і терміниздійснення проекту

2.1. Масштаб проекту (обсяги виробництва продукції по номенклатурі)

2.2. Терміни здійснення проекту

3. Технологічні процеси

3.1. Використовувані технологічні процеси

3.2. Відповідність устаткування умовам виробництва й особливостям району

3.3. Можливості реконструкції й модер­нізації діючого підприємства

3.4. Варіанти придбання встаткування у вітчизняних і закордонних виробників (постачальників), а також оренди (лізингу)

Закінчення табл. 8.3

1

2

4. Розробка варіантів проекту

4.1. Попередні варіанти проекту

4.2. Результати експертної оцінки технічнихзасобів і технології, передбачених проектом

5. Проектна схема

5.1.Схема розміщення об'єктів основного й допоміжного виробництва

5.2.Схема розміщення об'єктів виробничої і соціальної інфраструктури

5.3.Організація транспортування продукції 5.4 Організація системи комунікацій

5.5. Можливість розширенняпідприємства

6. Кошторис витрат

6.1. Кошторис витрат на придбання й до­ ставку встаткування

6.2. Кошторис витрат на будівельні й мон­тажні роботи

6.3. Кошторис витрат на придбання матеріалів, палива й інших оборотних коштів

6.4. Кошторис витрат на підготовку кадрів

7. Графік реалізації проекту

7.1.Організація процесу розміщення зака­зу

і висновки контрактів з робітниками або постачальниками ресурсів

7.2.Календарний план будівельної фази проекту

7.3.Календарний план підготовчого пе­ріода, що включає графіки надходження встаткування і його монтажу, а також графіки формування оборотних коштів

Технічний аналіз проводиться протягом усього життєвого циклу проекту з урахуванням загальних завдань, розв'язуваних на кожному з його етапів.

Соціальний аналіз проекту. Завданням соціального аналізу є визначення придатності пропонованих варіантів проекту з погляду інтересів населення території (так званої «цільової» групи) і соціальної групи, на яку він впливає своєю продукцією. Особлива вимога - розгляд і врахування інтересів груп населення, найбільш чутливих до змін, внесеним проектом.

У результаті проведення соціального аналізу в проекті намечается така стратегія його здійснення, що в ідеалі користувалася б підтримкою місцевого населення й тієї соціальної групи, на яку він впливає. Крім того, проект повинен бути прийнятий (або хоча б «не замічений») широкою громадськістю, особливо по природоохоронних міркуваннях.

Соціальний аналіз повинен проводитися разом з іншими видами проектного аналізу.

У результаті соціального аналізу очікується одержати відповіді на ряд питань.

При проведенні соціального аналізу можуть бути використані наступні групи соціальних індикаторів.

Громадське життя:

наявність громадських організацій (ділових, професійних, етнічних, політичних і ін.), участь населення в цих організаціях;

у кількість людей, висунутих на виборні посади;

у суспільні проблеми, підняті локальними засобами масової комунікації;

Оцінка соціальних наслідків проекту повинна супроводжуватися економічною оцінкою мінімізації можливих його негативних впливів на різні соціальні групи.

Разом з тим реалізація будь-якого проекту (і тим більше пов'язаного з розвитком енергетичних джерел) викликає певну зміну ситуації в політичній, економічній або соціальній сферах. Ця зміна може бути вигідно одним соціальним групам і невигідно (або навіть шкідливо) іншим. У зв'язку із цим остаточний експертний висновок повинне враховувати баланс інтересів не тільки окремих соціальних груп, але й суспільства в цілому.

Екологічний аналіз проекту. Завдання екологічного керування проектом полягає у встановленні балансу між потребою людей у природних ресурсах і здатністю навколишнього середовища задовольняти ці потреби.

У результаті екологічного аналізу очікується одержати відповіді на ряд питань.

  1. Які позитивні й негативні фактори впливу на природу й людей, очікувані в результаті реалізації проекту?

  2. Які кількісні оцінки такого впливу, можливості скорочення негативних наслідків і пов'язані із цим витрати й вигоди?

  3. Які можливі екологічні наслідки реалізації проекту, що не піддаються кількісній оцінці?

Основним завданням екологічного аналізу є встановлення потенційного збитку навколишньому середовищу під час здійснення проекту й визначення мерло, необхідних для його запобігання або зм'якшення (рис. 6 .19).

Рис. 6.19.Оцінка впливу проекту на навколишнє середовище

Для природоохоронних заходів превентивні заходи набагато важливіше й практично завжди дешевше, ніж виправлення нанесеного збитку.

Витрати на модифікацію проекту з метою приведення його у відповідність із діючими екологічними критеріями варто розглядати як необхідні. Для підвищення ефективності проекту екологічні проблеми повинні бути відбиті в проектній документації на самій ранній стадії. Ця документація повинна описувати екологічні ризики й можливості їхнього зниження за рахунок відповідного плану дій.

Проведення стандартного аналізу екологічної ефективності проектів часто буває утруднено у зв'язку з тим, що екологічні витрати й вигоди, що виявляються протягом порівняно тривалого часу, досить важко виміряти й пророчити. Природне середовище не тільки є джерелом певних ресурсів, але й робить певні «екологічні послуги». Такі, наприклад, як відновлення ґрунтів, розкладання забруднюючих речовин, рециркуляція відходів, підтримка характеру плину рік і т.д. Цим природним функціям часто приділяється недостатня увага, і їхня значимість недооцінюється в силу того, що вони є суспільними товарами, що не мають ціни на ринку.

Якщо масштаби й тип екологічних змін можуть бути передвіщені, існуюча система ринків і цін може дати більш-менш однозначну оцінку грошової цінності деяких наслідків цих змін. Значно сутужніше оцінити наслідки таких забруднень для здоров'я людини. Вартість деяких наслідків можна визначити за допомогою статистичного матеріалу органів охорони здоров'я шляхом розрахунків витрат на змушене переселення людей і т.д.

Якщо витрати й вигоди неможливо встановити кількісно, треба наслідку альтернативних рішень оцінити якісно. Якісний аналіз, як і кількісний, повинен показати різницю між ситуаціями «із проектом» і «без проекту», а також розходження між альтернативними варіантами.

Інституціально-організаційний аналіз. Інституціально-організаційний або просто інституціональний аналіз інвестиційних проектів має своєю ціллю оцінку організаційної, правової, політичної й адміністративної обстановки, у рамках якої проекти реалізуються й експлуатуються.

У результаті інституціонального аналізу очікується одержати відповіді на ряд питань.

  1. Чи є необхідні для реалізації проекту відповідні організаційні структури й правове середовище?

  2. Чи є інфраструктура, необхідна для реалізації й експлуатації проекту?

  3. Яка ймовірність реализуемости проекту в заданий термін і з якими ризиками сполучений проект?

Активна форма виробітку рекомендацій відносно заходів по зміцненню можливостей організацій (підприємства-реципієнтів), що реалізують проект припускає розгляд:

У цілому в передінвестиційній фазі проекту в інституціональний аналіз звичайно входить рішення наступних завдань:

• висування альтернативних способів усунення слабостей, виявлених в участвующих у проекті органи­зацій.

Особливо варто зупинитися на двох аспектах керування проектом:

Одним зі способів подолання організаційних проблем, властивих досить великим проектам, є їхнє спрощення шляхом виділення видів діяльності, що є основними для досягнення головної мети проекту, і зосередження на них обмежених організаційних ресурсів ціною віднесення на майбутнє бажаних, але трудних або другорядних завдань.

Аналогічний підхід варто застосовувати й відносно вимог до координації робіт різних виконавців по проекті, тому що вона може зайняти багато часу, але не дати очікуваних результатів. Крім того, варто передбачити систему стимулювання взаємодії між співробітниками проекту й реалізуючий проект організаціями. Створення, наприклад, невеликих робочих груп з тих, хто контролює не першорядні, але важливі ресурси (приміром, транспортні засоби), може виявитися більше продуктивним механізмом координації, ніж створення, наприклад, координаційного комітету, що складає з керівного персоналу.

Інституціональні проблеми експлуатаційної фази проекту найчастіше пов'язані з тим, що увага приймаючі рішення осіб більше концентрується на фазі капіталовкладень, чим на наступних фазах експлуатації й поточного обслуговування завершеного проекту. Одним з аспектів зневаги до експлуатації проекту є занадто незначна увага, що приділяє витратам і вигодам, пов'язаним з технічним обслуговуванням, збереженням і реконструкцією або вдосконаленням основних фондів і, відповідно, зниженням вигід від проекту.