Аналіз стану розвитку економіки України з позицій енергоефективності

Аналіз кількісних показників ефективності використання енергії в конкретних секторах економіки України показує:

Промисловість— пріоритетна з точки зору енергоспоживання галузь. Це зумовлене тим, що вона є самим великим споживачем та споживання обмежене відносно невеликою кількістю користувачів.

Деякі галузі промисловості України на тонну продукції споживають енергії на 50-100% більше, ніж відповідні галузі в країнах ЄС. Слід відмітити, що більша частина обладнання, що використовується сьогодні, має низький ККД, значний моральний і фізичний знос, оскільки воно було спроектоване ще за часів, коли вартість енергії була дуже низька.

Аналіз енергоспоживання у промисловому секторідає наступну картину [1-3]:

• В загальному паливно-енергетичному балансі чорної металургії частка первинної енергії (2003 рік) складає більше 75%. ККД використання палива в галузі не перевищує 32-34%. В галузі у 2002 році було працюючих 39 з 45 доменних печей, 45 мартенівських з 66 та 19 з 22 конвекторів, фактичне енергоспоживання на тонну виробництва в 1,5 – 1,6 рази перевищує аналогічний середній показник країн ЄС.

• В хімічній галузі (що дає 6,1% ВВП, має 6,6% загального обсягу промислового виробництва та 10,5% експорту) фактичне енергоспоживання вітчизняних хімічних виробництв значно перевищує аналогічні показники провідних сучасних технологій: у виробництві аміаку в 1,4 – 1,8 рази; каустичної солі –1,3 – 1,4 рази; кальцинованої соди в 2,0 – 2,3 рази; метанолу в 2,0 – 2,3 рази; етилену в 2, 8 – 3,0 рази; технічного вуглецю в 1,5 - 2,5 рази.

• Фактичне енергоспоживання в Україні перевищувало аналогічний середній показник країн ЄС на тону цукру в 2 рази; на 1 кв. метр скла - в 2 рази; на тону цементу - в 1,5 –1,7 рази.

• Технологічні втрати в електричних мережах України досягають значень вдвічи більши ніж технічно допустимі (наприклад, у 2004 році - 16,7%, у 1990 року 8,09%).

• Середній ККД вугільних енергоблоків в Україні складае біля 32%, а середній ККД країн ЄС складає 38%.

Транспорт (близько 7% всієї спожитої енергії) сьогодні є “другорядною”галуззю, однакнемаєсумніву в тому, що вона буде швидко розвиватися в міру поліпшеннястануекономіки ізростання кількості особистих автомобілів.

Важливим залишається питанняеко-енергомоніторингу роботи транспорту.

Сектор споживання в комунальному господарстві і сфері послуг(близько 10 %) дуже різносторонній і містить велику кількість індивідуальних споживачів. Існує значний потенціал для поліпшення положення в даному секторі, якщо прийняти до уваги загалом низькі рівні ізоляції конструкцій будівель, практичну відсутність регуляторів технологічних процесів (опалювання, освітлення, вентиляції і інших) в більшості будинків

Будівельний сектор (близько 1%). Будівництво нових і реконструкція вже побудованих будівель без урахування необхідності економії енергії, особливо тоді, коли проектувальники і будівники не відчувають відповідальності перед тими, хто сплачує рахунки за опалювання, є недопустимим. У країнах ЄС встановлені дуже суворі норми теплових характеристик будівель і їх компонентів: герметичності і вентиляції, теплоізоляції і т.д. Актуальним стає енергетична паспортизація будівель і споруд.

На національному рівні показники ефективності використання енергії повинні грати виключно важливу роль при виборі пріоритетних напрямів для інвестування і при визначенні прогресу в ефективному використанні енергії в межах всієї країни.

Для того, щоб цей процес зберігся та посилювався, передусім необхідно знайти причини (бар'єри), які можуть перешкодити Україні набути відчутних результатів в енергозбереженні.