3.Розвиток мислення учнів на уроках фізики. Активізація пізнавальної діяльності учнів.
Для системи роботи вчителя по активізації пізнавальної діяльності учнів в навчанні дуже важливо мати на увазі, що в розумовій діяльності можна виділити три рівні: рівень розуміння, рівень логічного мислення і рівень творчого мислення.
Розуміння. Розуміння - це аналітико-синтетична діяльність, направлена на засвоєння готової інформації,що повідомляється книгою або вчителем.
В ході викладу нового матеріалу вчитель не тільки повідомляє нові факти, він аналізує результати дослідів, будує теоретичні докази, виводить нові послідовності. Його виклад може включати абстрагування, узагальнення, порівняння, класифікацію, визначення і так далі Всі розумові операції (аналіз, синтез, абстракція, узагальнення), прийоми розумової діяльності (порівняння, класифікація, визначення), прийоми логічних доказів в ході пояснення матеріалу вчитель виконує сам.
Перед учнями постає простіше завдання: простежити за ходом і результатами аналізу, що проводиться вчителем, синтезу, узагальнення, порівняння і так далі, простежити за логічністю, несуперечністю виводу. Все це вимагає певних розумових зусиль учнів, певної аналітико-синтетичної діяльності.
Розумова активність потрібна також і при вивченні тексту. Необхідно виділити головну думку параграфа, простежити за переконливістю її обгрунтування, з'ясувати логіку міркувань, послідовність і етапи виведення формули, співвіднести конкретні приклади і факти з довединими положенням і так далі Оскільки пояснення вчителя буває зазвичай розраховано на рівень конкретного класу, а в підручнику цього зробити неможливо, то як правило, засвоєння тексту підручника вимагає великих зусиль учнів, чим засвоєння пояснення вчителя.
Глибоке розуміння учнів матеріалу, що викладається є умова засвоєння ними знань і одночасно школа розвитку їх мислення, їх пізнавальних здібностей. Саме в процесі розуміння учень засвоює досвід проведення логічних міркувань, аналізу, синтезу, абстракції і узагальнення, досвід виконання різних розумових дій (порівняння, зіставлення, зіставлення, класифікації, визначення і так далі). Повторюючи міркування вчителя і підручника, наслідуючи їм, учень освоює прийоми розумової діяльності. Тому глибоке розуміння матеріалу є передумовою самостійного рішення ними пізнавальних завдань, є першим ступенем їх пізнавальної активності.
Система роботи по активізації пізнавальної діяльності, перш за все, повинна включати систему прийомів, що направляють розумову діяльність учнів в процес сприйняття ними матеріалу, що висловлюється вчителем або в книзі. Необхідно також мати чітке уявлення про те, які прийоми пояснення матеріалу забезпечують найбільш глибоке засвоєння і сприяють всесторонньому розвитку мислення учнів. Очевидно, вибір прийомів пояснення визначаються рівнем розвитку учнів і характером висловлюваного матеріалу, оскільки до викладу фізичних теорій, законів, понять можуть бути пред'явлені різні методологічні вимоги.
Логічне мислення. Під логічним мисленням розуміється процес самостійного вирішення пізнавальних завдань.
На цьому рівні пізнавальної діяльності учні повинні уміти самостійно аналізувати об'єкти, що вивчаються, порівнювати їх властивості, порівнювати результати окремих дослідів, будувати узагальнені виводи, виконувати класифікацію, докази, пояснення, виводити формули, аналізувати їх, виявляти експериментальні залежності і так далі Тому вчитель, організовуючи, розумову діяльність учнів на даному рівні, повинен підбирати учням такі завдання, які передбачали б виконання одне з вказаних розумових дій або їх різну сукупність. Чим більше самостійних дій повинні зробити в завданніучні при виконанні, тим воно складніше.
Щоб навчання в максимальному ступені сприяло розвитку учнів, пропоновані вчителем завдання повинні декілька випереджати їх рівень розвитку.
Як розуміння, так і логічне мислення є аналітико-синтетичною діяльністю, проте між ними є істотні відмінності по їх джерелу, дидактичній функції і суб'єктивному переживанню.
В процесі мислення учень самостійно приходить до нових виводів. В процесі розуміння він з'ясовує сенс і несуперечність виводу, зробленого вчителем. При розумінні відбувається осмислення і засвоєння готового повідомлення, при мисленні виводиться нове знання. Розуміння і суб'єктивно представляється інакше, ніж логічне мислення. Суть розуміння - в пізнаванні, усвідомленні, з'ясуванні і фіксації в свідомості чогось нового в тому, що сприймається, засвоюється. Відмінність мисленням і розумінням величезно. Учневі набагато легко простежити за логічністю виводу, його довідністю, чим отримати цей вивід на основі власної аналітико-синтетичної діяльності.
Творче мислення. Згідно сучасним переконанням процес наукової творчості здійснюється в три етапи.
I етап характеризується виникненням (в ході пізнання або практичної діяльності) проблемної ситуації, первинним аналізом її і формулюванням проблеми.
II етап творчого процесу - це пошук шляху вирішення проблеми. Цей пошук здійснюється в ході детального аналізу проблеми на основі наявних знань. У разі потреби знання про об'єкт дослідження, що вивчається, можна поповнити, вивчаючи відповідну літературу або виконуючи необхідні експериментальні дослідження.
Часто принцип рішення знаходять чисто логічно, строго доказово. Іноді об'єкт дослідження пізнаний недостатньо, а знання про нього не тільки неповні, але і суперечливі. В цьому випадку доказово вивести принцип вирішення виниклої проблеми не вдається. На допомогу приходить інтуїція.
III етап творчого пізнання - етап суперечність знайдена (або вгадано) принципу вирішення проблеми і його перевірка. На цьому етапі принцип рішення реалізується у вигляді окремих результатів творчості: рішення нової задачі, обгрунтувань і розробка конструкцій, теорій і так далі Отримані результати перевіряють експериментально, погоджують з іншими теоретичними даними і так далі
Розглянута структура творчої діяльності дозволяє виділити істотні риси творчого мислення. Для творчого мислення характерні не тільки розвиненість логічного мислення, обширність знань, але і гнучкість, критичне мислення, швидкість актуалізації потрібних знань, здібність до вислову інтуїтивних думок, вирішення завдань в умовах повної детермінованості.
У навчальному процесі до творчих завдання доцільно віднести ті, принцип виконання яких не вказаний, а часто і невідомий учневі явно. Він повинен бути сформульований ними самостійно в ході аналізу завдання на основі наявних знань і накопиченого досвіду при вирішенні нестандартних завдань.
Виділені три умовидіяльності мислення можуть бути покладені в основу системи роботи вчителя по активізації пізнавальної діяльності учнів.
Початковим моментом в цій роботі повинне бути забезпечення глибокого розуміння учнівнавчального матеріалу, що викладається вчителем або в підручнику (I рівень). Лише на тлі систематичної роботи, що забезпечує глибоке розуміння учнями матеріалу, можуть застосовуватися різні прийоми і завдання, що вимагають від учнів самостійного вирішення пізнавальних завдань уроку на II і III рівнях пізнавальної активності (тобто на основі логічного або творчого мислення).
Активізація пізнавальної діяльності учнів повинна починатися з використання різних засобів, що забезпечують глибоке і повне засвоєння учнів матеріалу, що висловлюється вчителем.
Як же забезпечити глибоке розуміння матеріалу таким, щобучні уникали механічного запам'ятовування того, що вивчається?
Слід виділити чотири аспекти цього питання:
організація сприйняття нового матеріалу учнів;
використання доказових прийомів пояснення;
облік методологічних вимог і психологічних закономірностей;
навчання роботі з підручником.
При правильно побудованому поясненні матеріалу вчитель не тільки дає учневі знання, але й організовує їх пізнавальну діяльність.
Велике значення, наприклад, має те, як вчитель вводить тему уроку. Тема уроку не повинна просто повідомлятися учням, треба переконуватися в їх логічній необхідності вивчення кожного наступного питання програми. А для цього потрібно розкривати логіку розгортання теми, взаємозв'язок її окремих питань і природно підводити учнів до необхідності вивчення матеріалу уроку.
Крім того, вчитель повинен спробувати викликати у учнів інтерес до теми: привести цікаві факти, пов'язані з історією встановлення закону; показати досліди, на яких учнів можуть знайти відповідь в ході пояснення і так далі Важливо лише при цьому не витратити багато часу і не відвернути уваги учнів від майбутнього пояснення. Перед поясненням вчитель повинен не тільки назвати і записати тему уроку, привернути до неї увагу учнів, але і вказати їм ті (пізнавальні) завдання, які на даному уроці вирішуватимуться.
Практика навчання показує, що для кожного уроку фізики, присвяченого вивченню нового матеріалу, можна і потрібно вказати його основні пізнавальні завдання. Сформульовані пізнавальні завдання уроку є метою майбутньої діяльності, учнів. Усвідомлення мети – необхідна умова будь-якої вольової дії.
Закінчуючи розгляд питання про необхідність чіткої постановки пізнавальних завдань уроку, хотілося б підкреслити, що учні повинні не тільки знати (розуміти) мету майбутнього пояснення (пізнавальне завдання уроку), але і уявляти, як це завдання вирішуватиметься: чи буде відповідь знайдена із спостережень і аналізу досвіду або виведена теоретично на основі раніше вивчених законів і закономірностей.
В кінці пояснення доцільно робити вивід і підкреслювати, яке питання було поставлене на початку пояснення, яка відповідь на нього отримана і яким чином.
- Поступати Ейнштейна
- Перетворення Лоренца
- Релятивістська форма 2 закону Ньютона
- 3.Розвиток мислення учнів на уроках фізики. Активізація пізнавальної діяльності учнів.
- 6.Зміст і методика вивчення теми «Закони ідеального газу».
- 8.Тверді тіла. Аморфні і кристалічні тіла. Класифікація кристалів за типом зв’язків. Теплоємність кристалів за Ейнштейном і Дебієм. Рідкі кристали. Кристалічні тіла
- Класифікація кристалів за типом зв’язків.
- Аморфні тіла
- Теплоємність кристалів.
- Рідкі кристали.
- 9. Методика вивчення механічних коливань і хвиль в старшій школі
- 12 Науково-методичний аналіз теми «Механічний рух» в курсі фізики другого ступеня.
- 18.Науково-методичний і методологічний аналіз основних питань теми «Основні положення мкт» у курсі фізики. Основні положення молекулярно-кінетичної теорії.
- Основне рівняння мкт.
- Рівняння стану ідеального газу.
- Перше начало термодинаміки
- 11.Опис стану частинки за допомогою квантових чисел. Спін. Стан електрона в одно- та багатоелектронному атомі. Періодична система елементів д.І.Менделєєва.
- 64.Скласти фрагмент конспекту уроку-лабораторної роботи «Складання електромагніту і випробування його дії».
- 77.Гравітаційне поле. Задача Ньютона. Закон всесвітнього тяжіння. Досліди Кавендіша. Інертна і гравітаційна маса. Гравітаційне поле
- Закон всесвітнього тяжіння
- Дослід Кавендіша:
- Маса тіла
- 14.Класифікація елементарних частинок. Закони збереження і межі їх застосування. Елементарні частинки і фундаментальні взаємодії.
- Класифікація елементарних частинок
- Типи взаємодії
- 17. Електромагнітні коливання. Коливальний контур. Власні, вільні і вимушені коливання. Генерація незатухаючих електромагнітних коливань.
- 20.Закони збереження у фізиці. Закон збереження імпульсу
- Закон збереження енергії в механіці.
- Закон збереження моменту імпульсу
- 31.Поляризація світла. Поляризація при відбиванні від діелектрика. Закон Брюстера і Малюса. Поляризаційні прилади та їх застосування.
- 33.Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду. Природа альфа-, бета- і гама-випромінювання. Дозиметрія і захист від випромінювання.
- 35.Магнітне поле в речовині. Діа-, пара- і феромагнетики та їх магнітні властивості на основі електронної теорії речовини.
- 38 Науково-методичний і методологічний аналіз основних питань теми «Хвильова оптики». Формування поняття «корпускуолярно-хвильовий дуалізм».
- 41.Фотоефект і його застосування.
- 18.9. Ефект Комптона
- 42 Диференціація навчання фізики: педагогічна доцільність можливі форми. Профільне і поглиблене вивчення фізики.
- 43.Дві основні задачі динаміки точки. Принцип причинності в класичній механіці. Принцип відносності Галілея. Поняття про неінерціальні системи відліку.
- Кінематика матеріальної точки
- Система відліку.
- Перетворення Галілея
- 44 Робота вчителя фізики як дослідника. Вивчення рівня знань, умінь і навичок учнів з фізики.
- Циркуляція намагнічування. Вектор напруженості магнітного поля
- Магнітне поле в речовині. Діа-пара- і феромагнетики та їх властивості
- 49.Постулати і принципи квантової механіки. Хвильова функція. Рівняння Шредінгера. Властивості стаціонарних станів. Частинка в потенціальній ямі.
- Фундаментальні експерименти в шкільному курсі
- Статистичне тлумачення другого закону термодинаміки
- 53.Температура і методи її вимірювання. Поняття температури в статистичній фізиці і термодинаміці.
- Базовий навчальний план
- Старша школа
- 56.Ідеальний газ ферміонів. Статистика Фермі-Дірака теплоємності речовин.
- Класифікація елементарних частинок
- Типи взаємодії
- 26.Ядерні сили та їх властивості. Моделі ядра. Ядерні реакції поділу і синтезу. Ланцюгова реакція. Ядерна енергетика і екологія. Проблеми термоядерних реакцій
- 36.Контроль знань учнів з фізики. Методи і форми контролю.
- I рівень - репродуктивний:
- II рівень - теоретичний:
- III рівень - практичний:
- IV рівень - творчий:
- 2.Перевірка знань учнів покликана встановити рівень засвоєння знань учнями, міцність і дієвість умінь і навичок.
- I рівень - репродуктивний:
- II рівень - теоретичний:
- III рівень - практичний:
- IV рівень - творчий:
- 5. Останнім часом набувають ваги нетрадиційні способи контролю:
- 1. Тести - підбірка питань і коротких задач, об'єднаних спільною темою або метою;
- 2. Програмований контроль - машинний і безмашинний.
- Хід уроку.
- Задачі, розв'язувані на уроці
- V Домашнє завдання
- 58.Скласти фрагмент конспекту уроку з теми «Агрегатні стани речовини» (актуалізація опорних знань).
- 61.Скласти фрагмент конспекту уроку з теми «Способи зміни внутрішньої енергії тіла» (пояснення нового матеріалу.
- 72.Проблемне навчання фізики. Логіка проблемного уроку.
- 52.Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів під час розв`язування задач з фізики.
- 66.Фізика як навчальний предмет. Аналіз можливих систем побудови шкільного курсу фізики.