IV рівень - творчий:

використання знань в нестандартних умовах;

застосування знань для розв'язання нестандартних задач.

Відразу після вивчення матеріалу всі учні знаходяться на І рівні, частково - на II і III. Завдання вчителя - в процесі повторення і перевірки знань перевести всіх учнів на II і III рівні (в окремих випадках - на IV).

3. Усна перевірка знань учнів використовується найчастіше. Вона дозволяє встановити безпосередній вербальний зв'язок між вчителем і учнем. В процесі усної перевірки вчитель має можливість слідкувати за ходом мислення учнів, вчасно вносити свої корективи. Учень набуває навиків усної наукової мови.

Найчастіше застосовується індивідуальна форма усної перевірки знань учнів, під час якої перевіряються знання окремих учнів. Вона дозволяє виявити:

рівень знань змісту і послідовності програмового матеріалу;

глибину засвоєння матеріалу;

рівень самостійності суджень і висновків;

ступінь розвитку логічного мислення;

культуру мови.

При усній перевірці знань учень, як правило, використовує короткі форми усного викладу матеріалу - розповідь і пояснення. В окремих випадках (слабий учень) учитель спонукає учня до бесіди. Але в багатьох випадках учень креслить графіки, схеми, проводить експеримент. Розроблена досить досконала методика проведення усного опитування, її можна стисло подати граф-схемою.

Методика усної перевірки

При усному опитуванні учнів учитель повинен дотримуватися певних правил, які базуються на певних етичних нормах:

ставити питання до всього класу,

не переривати відповідь,

оцінювати після обговорення або аналізу відповіді.

Для активізації процесу опитування вчителі застосовують активізуючі прийоми:

взаємне опитування,

взаємоперевірку,

самоперевірку,

елементи змагання.

4. Деякі риси знань, які одержують учні в школі, потребують для їх виявлення проводити опитування у письмовій формі, з фіксацією відповіді чи матеріалів на папері. Відповідь учня на питання в письмовій формі зобов'язує його чітко зосередитися, максимально активізувати мислення. З'являється можливість перевірити всіх учнів одночасно.

Існують різні форми письмової перевірки знань учнів.

Фізичні диктанти.

Усі учні одержують однакові завдання в усній формі і дають письмову відповідь по суті питання. Як правило, питання передбачають короткі лаконічні відповіді або доповнення незавершеної думки в тексті диктанту. Фізичний диктант дозволяє перевірити:

знання формулювань законів і означення фізичних величин;

знання одиниць вимірювання;

уміння математично і графічно зображати залежності між величинами;

уміння визначати характер залежності.

Твори на фізичні теми.

Учитель оголошує учням одну або декілька тем і учні в письмовій формі ведуть виклад змісту теми. Теми формулюються таким чином, що прямої відповіді учні не знають. Виклад потрібно конструювати на основі наявних знань.

Фізичні твори сприяють розвитку активного мислення учнів, розвивають їх творчість, активність.

Контрольні роботи.

У контрольні роботи включаються, як правило, розрахункові або графічні задачі, якісні задачі, запитання.

Контрольні роботи можуть бути короткочасні (10-15 хвилин), або на цілу годину. Вони проводяться один-два рази на чверть.

Кожна робота розраховується на певний рівень знань учнів. Для учнів вищого рівня додатково даються складніші задачі. Розв'язання цих задач підвищує загальну оцінку. Нерозв'язання цих задач не повинне знижувати оцінку.

Об'єктивні результати контрольної роботи, в яких дуже зацікавлений вчитель, можуть бути одержані лише при повній самостійності роботи учнів. Самостійність виконання контрольної роботи забезпечується багатоваріантністю контрольної роботи.

Перевіряти контрольну роботу і оцінювати її результати потрібно до наступного уроку, на якому аналізується робота, розглядаються типові помилки, відмічаються кращі роботи. Крім того, в кожній роботі вчитель робить помітки і зауваження, з яких учень зрозуміє свої помилки.