66.Фізика як навчальний предмет. Аналіз можливих систем побудови шкільного курсу фізики.
Фізика як навчальний предмет. Аналіз можливих систем побудови ШКФ.
Сучасна фізика є найважливішим джерелом знань про навколишній світ, основою науково-технічного прогресу і разом з тим одним з найважливіших компонентів людської культури. Фізика є теоретичного наукою, що відкриває фундаментальні закони природи. Фізичні теорії і фізичні методи дослідження все більше проникають в інші природничі науки (хімію, астрономію, біологію тощо) і дають важливі результати. Фізику вважають теоретичною основою сучасної техніки, багато галузей якої виникли на базі фізичних відкриттів. Це - електротехніка, радіотехніка, ядерна енергетика і т.д. Фізика вивчає первинні структури матерії і відповідні їм найпростіші форми її руху. Цим вона створює природничонаукову базу для сучасного світосприймання, яке є складовою частиною діалектико-матеріалістичного світогляду.Значення того чи іншого навчального предмета визначається через його специфічні особливості та ознаки. Фізика як навчальний предмет навчального плану середньої школи дозволяє озброїти учнів основами фізики - науки про природу. Зміст, система і методологія фізики відкривають великі можливості для формування наукового світогляду учнів, вироблення практичних умінь і навичок, дійових навичок самостійної роботи. При реалізації цих завдань розвиваються розумові здібності учнів, зокрема логічне мислення учнів, як відображення вищої логіки - логіки природи. Фізика має величезний виховний потенціал.
Для організації навчального процесу потрібно визначити зміст фізичної освіти та з'ясувати, з якого віку учнів починати вивчення фізики і який принцип покласти в основу побудови шкільного курсу фізики. Зміст і послідовність вивчення основ фізики регламентує програма як основний державний документ, обов'язковий для виконання. Аналіз досвіду викладання фізики у вітчизняних та зарубіжних школах, врахування загальнодидактичних вимог і вимог психології навчання дають підстави для визначення віку учнів, з якого починають вивчення фізики. У нашій країні фізику вивчають починаючи з дванадцятирічного віку протягом п'яти років. Реформа школи передбачає збільшення часу вивчення фізики до шести років.У середній школі можливі три системи навчання і відповідних програм фізики: радіальна (лінійна), концентрична і ступінчата.1. Найпростішим принципом побудови програми є радіальний. Він передбачає вивчення розділів, тем і питань програми лише один раз за весь період навчання з вичерпною повнотою. До раніше вивченого матеріалу повертаються лише з метою його повторення.Позитивною рисою програми, побудованої за радіальним принципом, є строга систематичність викладу навчального матеріалу. Проте така структура програми має низку суттєвих недоліків, головним з яких є те, що вона не враховує вікових особливостей учнів і тим самим вступає в протиріччя з вимогами вікової психології і дидактики. Адже для формування складних фізичних понять і законів потрібно, щоб учні накопичили деякі знання і фізичні уявлення, що неможливо при радіальному розташуванні матеріалу. Наприклад, такий, великий і математизований розділ, яким є механіка, повинен у повному обсязі вивчатися в сьомому класі, учні якого не мають достатньої математичної підготовки і досить розвинутого рівня абстракції і узагальнень високого порядку, що властиві механіці.
2. Концентричний принцип побудови курсу фізики передбачає вивчення його у два етапи, відповідно до яких програма розділена на два концентри. У першому концентрі вся фізика вивчається на спрощеному рівні, рівні явищ, який доступний для учнів середнього віку з врахуванням попередньої, зокрема математичної підготовки.У другому концентрі фізика вивчається повторно, але на вищому науковому рівні.Позитивною рисою такої системи є можливість досягнення міцних знань внаслідок повторного вивчення раніше знайомого матеріалу. Її недолік - непродуктивна витрата часу внаслідок повторного вивчення матеріалу та деяке зниження інтересу учнів, оскільки вивчається уже знайомий учням матеріал.
3. Ступінчате розміщення навчального матеріалу об'єднує позитивні риси двох попередніх способів побудови курсу фізики. Від радіальної системи береться систематичність викладу матеріалу, а від концентричної - врахування вікових особливостей учнів.На першому ступені вивчення фізики проводиться пропедевтичне навчання учнів, які знайомляться з основними явищами і елементами деяких фізичних теорій, засвоюють основні фізичні поняття і фізичну термінологію. Деякі питання, наприклад, гідро- та аеростатика, вивчаються лише на першому ступені.Другий ступінь присвячений вивченню систематичного курсу фізики з урахуванням знань, одержаних на першому ступені. Певним недоліком ступінчатої програми є не подолані елементи концентризму.
- Поступати Ейнштейна
- Перетворення Лоренца
- Релятивістська форма 2 закону Ньютона
- 3.Розвиток мислення учнів на уроках фізики. Активізація пізнавальної діяльності учнів.
- 6.Зміст і методика вивчення теми «Закони ідеального газу».
- 8.Тверді тіла. Аморфні і кристалічні тіла. Класифікація кристалів за типом зв’язків. Теплоємність кристалів за Ейнштейном і Дебієм. Рідкі кристали. Кристалічні тіла
- Класифікація кристалів за типом зв’язків.
- Аморфні тіла
- Теплоємність кристалів.
- Рідкі кристали.
- 9. Методика вивчення механічних коливань і хвиль в старшій школі
- 12 Науково-методичний аналіз теми «Механічний рух» в курсі фізики другого ступеня.
- 18.Науково-методичний і методологічний аналіз основних питань теми «Основні положення мкт» у курсі фізики. Основні положення молекулярно-кінетичної теорії.
- Основне рівняння мкт.
- Рівняння стану ідеального газу.
- Перше начало термодинаміки
- 11.Опис стану частинки за допомогою квантових чисел. Спін. Стан електрона в одно- та багатоелектронному атомі. Періодична система елементів д.І.Менделєєва.
- 64.Скласти фрагмент конспекту уроку-лабораторної роботи «Складання електромагніту і випробування його дії».
- 77.Гравітаційне поле. Задача Ньютона. Закон всесвітнього тяжіння. Досліди Кавендіша. Інертна і гравітаційна маса. Гравітаційне поле
- Закон всесвітнього тяжіння
- Дослід Кавендіша:
- Маса тіла
- 14.Класифікація елементарних частинок. Закони збереження і межі їх застосування. Елементарні частинки і фундаментальні взаємодії.
- Класифікація елементарних частинок
- Типи взаємодії
- 17. Електромагнітні коливання. Коливальний контур. Власні, вільні і вимушені коливання. Генерація незатухаючих електромагнітних коливань.
- 20.Закони збереження у фізиці. Закон збереження імпульсу
- Закон збереження енергії в механіці.
- Закон збереження моменту імпульсу
- 31.Поляризація світла. Поляризація при відбиванні від діелектрика. Закон Брюстера і Малюса. Поляризаційні прилади та їх застосування.
- 33.Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду. Природа альфа-, бета- і гама-випромінювання. Дозиметрія і захист від випромінювання.
- 35.Магнітне поле в речовині. Діа-, пара- і феромагнетики та їх магнітні властивості на основі електронної теорії речовини.
- 38 Науково-методичний і методологічний аналіз основних питань теми «Хвильова оптики». Формування поняття «корпускуолярно-хвильовий дуалізм».
- 41.Фотоефект і його застосування.
- 18.9. Ефект Комптона
- 42 Диференціація навчання фізики: педагогічна доцільність можливі форми. Профільне і поглиблене вивчення фізики.
- 43.Дві основні задачі динаміки точки. Принцип причинності в класичній механіці. Принцип відносності Галілея. Поняття про неінерціальні системи відліку.
- Кінематика матеріальної точки
- Система відліку.
- Перетворення Галілея
- 44 Робота вчителя фізики як дослідника. Вивчення рівня знань, умінь і навичок учнів з фізики.
- Циркуляція намагнічування. Вектор напруженості магнітного поля
- Магнітне поле в речовині. Діа-пара- і феромагнетики та їх властивості
- 49.Постулати і принципи квантової механіки. Хвильова функція. Рівняння Шредінгера. Властивості стаціонарних станів. Частинка в потенціальній ямі.
- Фундаментальні експерименти в шкільному курсі
- Статистичне тлумачення другого закону термодинаміки
- 53.Температура і методи її вимірювання. Поняття температури в статистичній фізиці і термодинаміці.
- Базовий навчальний план
- Старша школа
- 56.Ідеальний газ ферміонів. Статистика Фермі-Дірака теплоємності речовин.
- Класифікація елементарних частинок
- Типи взаємодії
- 26.Ядерні сили та їх властивості. Моделі ядра. Ядерні реакції поділу і синтезу. Ланцюгова реакція. Ядерна енергетика і екологія. Проблеми термоядерних реакцій
- 36.Контроль знань учнів з фізики. Методи і форми контролю.
- I рівень - репродуктивний:
- II рівень - теоретичний:
- III рівень - практичний:
- IV рівень - творчий:
- 2.Перевірка знань учнів покликана встановити рівень засвоєння знань учнями, міцність і дієвість умінь і навичок.
- I рівень - репродуктивний:
- II рівень - теоретичний:
- III рівень - практичний:
- IV рівень - творчий:
- 5. Останнім часом набувають ваги нетрадиційні способи контролю:
- 1. Тести - підбірка питань і коротких задач, об'єднаних спільною темою або метою;
- 2. Програмований контроль - машинний і безмашинний.
- Хід уроку.
- Задачі, розв'язувані на уроці
- V Домашнє завдання
- 58.Скласти фрагмент конспекту уроку з теми «Агрегатні стани речовини» (актуалізація опорних знань).
- 61.Скласти фрагмент конспекту уроку з теми «Способи зміни внутрішньої енергії тіла» (пояснення нового матеріалу.
- 72.Проблемне навчання фізики. Логіка проблемного уроку.
- 52.Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів під час розв`язування задач з фізики.
- 66.Фізика як навчальний предмет. Аналіз можливих систем побудови шкільного курсу фізики.