32. З'єднання конденсаторів у батарею.
Під час зарядження двох провідників між ними виникає різниця потенціалів чи напруга. Із підвищенням напруги електричне поле між провідниками підсилюється.
Чим меншим є зростання напруги між провідниками зі збільшенням заряду, тим більший заряд можна накопичити. Величину, яка характеризує здатність провідників накопичувати електричний заряд, називають електроємністю. Напруга U між двома провідниками пропорційна величині електричних зарядів, утворених на провідниках. Тому відношення заряду q одного з провідників до різниці потенціалів між цими провідниками не залежить від заряду. Воно визначається геометричними розмірами провідників, їх формою і взаємним розміщенням та електричними властивостями навколишнього середовища (діелектричною проникністю e).
Це дозволяє ввести поняття електроємності двох провідників. Електроємністю двох провідників називають відношення заряду одного з провідників до різниці потенціалів між цим провідником і сусіднім:
.
У СІ одиниця вимірювання електроємності - фарад: [C] = Кл/В = Ф.
Електроємність двох провідників дорівнює 1 Ф, якщо у разі надання їм зарядів +1 Кл і -1 Кл між ними виникає різниця потенціалів 1 В.
Оскільки заряд 1 Кл дуже великий, то й ємність 1 Ф дуже велика (наприклад, електроємність земної кулі Сз = 0,7·10-3 Ф). Тому на практиці часто використовують частки цієї одиниці: мікрофарад (мкф) - 10-6 Ф; пікофарад (пФ) - 10-12 Ф.
Велику електроємність мають системи з двох заряджених провідників, які називають конденсаторами.
Конденсатор складається з двох заряджених провідників, розділених шаром діелектрика. Так, наприклад, дві плоскі металеві пластини, розміщені паралельно одна одній і розділені шаром діелектрика, утворюють плоский конденсатор. Електричне поле такого конденсатора зосереджено всередині. Воно однорідне. Дві концентричні сфери сферичного конденсатора зосереджують все поле між собою. Напруженість поля між двома пластинами плоского конденсатора дорівнює сумі напруженостей полів, створених кожною із пластин (рис. 4.1.17):
.
Якщо на пластинах площею S знаходяться електричні заряди q+ чи q–, то напруженість поля між пластинами
.
Для однорідного електричного поля між напруженістю E і напругою U є зв'язок , де d - відстань між пластинами; U - напруга на конденсаторі;
.
Електроємність конденсатора прямо пропорційна площі обкладок і обернено пропорційна відстані між обкладками:
.
Крім плоских є ще й циліндричні та сферичні конденсатори. За видом шару діелектрика розрізняють паперові, електролітичні конденсатори тощо.
Часто використовують конденсатори змінної ємності з повітряним або твердим діелектриком.
Основними параметрами довільного конденсатора є його ємність і максимальна напруга, яку він може витримати без пробою діелектрика. Щоб підібрати потрібну електроємність для заданої робочої напруги, конденсатори з'єднують у батареї. Можливими є три типи з'єднань конденсаторів: послідовне, паралельне і змішане.
Нехай послідовно з'єднано N конденсаторів (рис. 4.1.18). На обкладках кожного конденсатора буде однаковий за модулем заряд, тобто, q1 = q2 = … = qN = Q, де Q - заряд обкладок всієї батареї. Напруга на клемах такої батареї дорівнюватиме сумі напруг на всіх послідовно з'єднаних конденсаторах, тобто:
U = U1 + U2 + … + UN. (4.1.12)
Ураховуючи, що , , , ..., , з (4.1.12) знайдемо формулу розрахунку електроємності батареї послідовно з'єднаних конденсаторів:
.
Нехай N конденсаторів з'єднано паралельно (рис.4.1.19). За такого з'єднання напруга на кожному конденсаторі однакова і дорівнює напрузі на клемах батареї:
U = U1 = U2 = … = UN.
Заряд такої батареї Q дорівнює сумі зарядів на всіх паралельно з'єднаних конденсаторах:
Q = q1 + q2 + … + qN.
Враховуючи, що Q = CU, Q1 = C1U, Q2 = C2U, ..., QN = CNU, знаходимо вираз для розрахунку електричної ємності батареї паралельно з'єднаних конденсаторів:
C = C1 + C2 + … + СN.
З'єднання конденсаторів, зображене на рис. 4.1.20, називають змішаним.
Унаслідок уведення діелектрика між обкладками конденсатора його електроємність збільшується в e разів. Для того, щоб зарядити конденсатор, треба виконати роботу з розділення позитивних і негативних зарядів. Згідно із законом збереження енергії ця робота дорівнює енергії конденсатора. Розрахуємо її. Напруженість поля, створеного зарядом однієї з пластин, дорівнює E/2, де E - напруженість поля в конденсаторі. В однорідному полі однієї пластини знаходиться заряд q, розміщений по всій поверхні другої пластини. Згідно із формулою для потенціальної енергії енергія конденсатора:
,
де q - заряд конденсатора; d - відстань між пластинами; E - напруженість електричного поля. Оскільки
Ed = U, то . (4.1.13)
Замінивши у формулі (4.1.13) різницю потенціалів чи заряд за допомогою формул для електроємності конденсатора, отримуємо
. (4.1.14)
Підставимо у формулу (4.1.14) значення електроємності плоского конденсатора і напруги. Тоді енергія конденсатора дорівнюватиме:
. (4.1.15)
Поділивши (4.1.15) на об'єм Sd, що його займає поле, дістанемо енергію, яка припадає на одиницю об'єму, тобто густину енергії:
. (4.1.16)
Формула (4.1.16) справедлива не тільки для однорідного поля плоского конденсатора, а й для будь-якого іншого електростатичного поля. Одержаний вираз для густини енергії справедливий і для змінних електричних полів.
Енергія конденсаторів звичайно не дуже велика, зате вони здатні накопичувати її впродовж тривалого часу, а під час розрядження віддають її майже миттєво. Саме ці якості конденсаторів використовують найбільше на практиці. Основне застосування конденсатори знаходять в радіотехніці. Їх використовують як згладжувачі пульсацій у випрямлячах змінного струму, в електромагнітних коливальних контурах, для накопичення великої кількості енергії, під час проведення експериментів у галузі ядерної техніки і керованого термоядерного синтезу.
- 1. Тиск газів. Закон Паскаля. Атмосферний тиск
- 2. Послідовне та паралельне з’єднання провідників в електричному колі.
- 3. Рівноприскорений рух. Вільне падіння .
- 4. Взаємодія струмів. Магнітне поле струму. Магнітна індукція. Сила Ампера. Сила Лоренца.
- 5. Механічний рух. Відносність руху. Система відліку. Шлях і переміщення. Додавання швидкостей.
- 6. Випаровування рідин. Насичуюча і ненасичуюча пара. Тиск насичуючої пари. Вологість повітря, її вимірювання
- 7. Рівномірний рух тіла по колу
- 8. Електромагнітні хвилі, їх випромінювання. Принципи сучасного радіозв’язку. Розвиток засобів зв’язку в Україні.
- 9. Гравітаційна взаємодія. Закон всесвітнього тяжіння. Деформація тіл. Закон Гука. Сила тертя.
- 10. Корпускулярно-хвильовий дуалізм. Тиск світла. Дослід Лебедєва. Хімічна дія світла.
- 11. Перший закон динаміки Ньютона. Інерціальні системи відліку. Принцип відносності у класичній механіці.
- 12. Закони відбивання та заломлення світла.
- 13. Маса, її вимірювання. Сила. Другий закон динаміки Ньютона.
- 14. Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду. Альфа-, бета-, гамма-випромінювання.
- 15. Третій закон Ньютона. Імпульс тіла. Закон збереження імпульсу. Значення робіт к. Ціолковського, ю. Кондратюка, с.Корольова у розвитку космонавтики.
- 16. Самоіндукція. Індуктивність. Енергія магнітного поля.
- 17. Рух тіла під дією кількох сил. Момент сили. .
- 18.Неперервний та лінійчатий спектри. Спектри поглинання та випромінювання. Спектральний аналіз та його застосування.
- 19. Фотоелементи та їх застосування в техніці.
- 20. Дифракція світла. Дифракційна решітка та її застосування
- 21. Склад атомного ядра. Відкриття нейтрона. Ізотопи
- 22. Генератор змінного струму. Трансформатор. Передавання енергії на відстань.
- 23. Основні положення молекулярно-кінетичної теорії. Пояснення агрегатних станів речовини на основі мкт. Маса і розмір молекул. Стала Авогадро.
- Будь-які речовини мають дискретну (переривчасту) будову. Вони складаються з найдрібніших частинок молекул і атомів.
- Молекули знаходяться в стані неперервного хаотичного (невпорядкованого) руху, що називається тепловим.
- 24. Лінзи. Формула тонкої Лінзи. Лінійне збільшення
- 25. Внутрішня енергія, способи її зміни. Кількість теплоти та робота. Перший закон термодинаміки
- 26. Вільні електромагнітні коливання у контурі. Перетворення енергії в коливальному контурі. Власна частота коливань у контурі
- 27. Температура, її фізичний зміст. Вимірювання температури. Температурні шкали.
- 28. Поділ ядер урану. Ланцюгова реакція. Ядерний реактор. Термоядерні реакції
- 29. Несамостійний і самостійний розряди у газах. Плазма, її використання.
- 30. Дослід Резерфорда. Ядерна модель атома. Квантові постулати Бора.
- 31. Електризація тіл. Електричний заряд, його дискретність. Закон збереження електричного заряду. Закон Кулона.
- 32. З'єднання конденсаторів у батарею.
- 33. . Електричне поле. Напруженість електричного поля. Лінії напруженості
- 34 Фотоелектричний ефект. Закони фотоефекту, їх пояснення на основі квантових уявлень. Рівняння Ейнштейна.
- 35. Робота при переміщенні заряджених тіл в електричному полі. Потенціал. Різниця потенціалів. Напруга.
- 36. Експериментальні методи реєстрації іонізуючих випромінювань. Поглинена доза випромінювання, її біологічна дія. Способи захисту від випромінювання
- 37. Електроємність. Конденсатор. Енергія електричного поля конденсатора (без виведення). Застосування конденсаторів у техніці.
- 38. Деформації. Види деформацій. Сила пружності. Закон Гука
- 39. Електричний струм. Закон Ома для ділянки кола. Опір.
- 40. Кристалічні та аморфні тіла. Поняття про рідкі кристали
- 41. Електрорушійна сила. Закон Ома для повного кола. Робота і потужність електричного струму.
- 42. Природа світла
- 43. Явище електромагнітної індукції. Закон електромагнітної індукції. Правило Ленца.
- 44. Побудова зображення за допомогою лінзи.
- 45. Електромагнітне поле, його матеріальність. Електромагнітні хвилі, їх властивості. Радіолокація, її застосування.
- Блок-схема радіолокаційної станції.
- 46 Поверхневий натяг. Капілярні явища. Явища змочування і капілярності у природі і техніці.
- 47. Електричний струм у вакуумі. Електронна емісія. Електронно-променева трубка.
- 48. Ідеальний газ. Рівняння стану ідеального газу.
- 49. Електричний струм в електролітах. Закони електролізу. Застосування електролізу.
- 50. Шкала електромагнітних хвиль. Застосування інфрачервоного, ультрафіолетового та рентгенівського випромінювань.
- 51. Електричний струм у напівпровідниках. Залежність опору напівпровідників від температури та освітленості. Застосування напівпровідників.
- 52. Когерентність. Інтерференція, її застосування в техніці. Дисперсія світла.