47. Електричний струм у вакуумі. Електронна емісія. Електронно-променева трубка.
У електронно-променевих трубках, електронних лампах радіоприймачів і багатьох інших приладах електрони рухаються у вакуумі.
Відкачуючи газ із посудини, можна досягнути такої концентрації, за якої молекули будуть встигати пролітати від однієї стінки посудини до іншої і при цьому не співударятись між собою. Такий стан у посудині називають вакуумом. Провідність між електродами, наприклад, у діоді, можна забезпечити лише введенням у трубку заряджених частинок (рис. 4.3.8).
Найчастіше дія такого джерела, заряджених частинок ґрунтується на властивості металевих тіл, нагрітих до високої температури, випускати електрони. Цей процес називають термоелектронною емісією. Явище термоелектронної емісії призводить до того, що нагрітий металевий електрод, на відміну від холодного, неперервного випускає електрони, які утворюють навколо електрода електронну хмарку. Електрод при цьому заряджений позитивно, і під впливом електричного поля електрони з хмарки повертаються до катода. Щоб вийти з металу, електрони виконують роботу проти сил притягання з боку катода і відштовхування з боку інших електронів хмаринки. Цю роботу називають роботою виходу електронів з металу. Через деякий час за будь-якої температури між хмаркою, утвореною електронами, і металом установиться рівновага - стан, за якого кількість електронів, що покинули метал катода за певний проміжок часу, дорівнює кількості електронів, що повернулися до металу за цей проміжок часу.
Різниця між гарячим і холодним електродами, впаяними в закриту посудину, із якої відкачують повітря, полягає в односторонній провідності електричного струму між ними. У разі під'єднання електродів до джерела струму між ними виникає електричне поле. Якщо "+" джерела з'єднати з холодним електродом (анодом), а "-" - з нагрітим (катодом), то під дією електричного поля електрони полетять до анода і у вакуумі виникне електричний струм. Якщо прикласти електричне поле навпаки, то в колі струму не буде, оскільки електричне поле буде заганяти електрони, які покинули поверхню катода, назад в метал і коло буде розімкненим.
Односторонню провідність використовують в електронних приладах з двома електродами - вакуумних діодах (рис. 4.3.8).
Будова сучасного вакуумного діода така. Усередині скляного балона відкачують повітря і туди впаюють два електроди. Катод покрито шаром оксиду лужноземельних металів. З нагріванням цього шару виділяється велика кількість електронів, які досягають анода.
В електричному колі з діодом струм проходить тоді, коли катод розігріто до високої температури, а анод з'єднано з позитивним полюсом джерела струму. У сучасних діодах використовують непряме нагрівання катода за допомогою невеликої спіралі, розміщеної всередині циліндричного катода. У цьому разі температура підігріву досягає лише 1000 К.
Графік залежності сили струму Ia від прикладеної між анодом і катодом напруги U називають вольт-амперною характеристикою діода (рис. 4.3.8). За деякого значення напруги, що залежить від температури катода, струм досягає максимального значення і далі не змінюється, бо всі електрони попадають на анод. Його називають струмом насичення Iн. Вольт-амперна характеристика лампи нелінійна, і закон Ома в цьому разі не виконується. З підвищенням температури катода внаслідок збільшення кількості електронів, що вилітають з катода, струм насичення зростає.
Вакуумні діоди використовують для випрямлення змінного електричного струму поряд з напівпровідниковими діодами.
Якщо в аноді двохелектродної електронної лампи зробити невеликий отвір, то частина електронів, прискорених електричним полем, створить за анодом електричний пучок. Кількість електронів у пучку можна регулювати, помістивши між катодом і анодом додатковий електрод і змінюючи його потенціал.
Отриманий електронний пучок має такі властивості:
1) попадаючи на тіла, викликає їх нагрівання і використовується для електронного плавлення надчистих металів;
2) під час гальмування швидких електронів пучка, що попадають на речовину, виникає рентгенівське випромінювання;
3) такі речовини, як скло, сульфіди цинку і кадмію, бомбардовані електронами, світяться;
4) електронні пучки відхиляються електричним полем (наприклад, пролітаючи між пластинами конденсатора, електрон відхиляється від негативно зарядженої пластини);
5) електронні пучки відхиляються і в магнітному полі.
Властивість електронних пучків поширюватися прямолінійно, відхилятися в електричному або магнітному полі і викликати світіння люмінофорів використовують в електронно-променевих трубках (рис. 4.3.9). У вузькій частині трубки розміщено електронну гармату, що складається із катода 1 і анода 2 (частіше їх декілька, розміщених один за одним). Між першим анодом і катодом створюється різниця потенціалів в сотні і навіть тисячі вольт для прискорення електронів. Між анодом і екраном трубки 5, покритим шаром люмінофору, розміщено дві пари керувальних пластин 3 і 4, на які подається напруга, що відхиляє електронний промінь. Оскільки маса електронів пучка мала, вони майже безінерційно реагують на зміну напруги на керувальних пластинах. Тому електронно-променеві трубки широко використовують для вивчення швидкоплинних процесів. Вони є складовою частиною осцилографів, телевізорів. Їх використовують в моніторах комп'ютерів та інших пристроїв. Електронним пучком у кінескопі телевізора керують за допомогою магнітного поля котушок, надітих на трубку.
Однак випромінювання, яке поширюється в просторі навколо електронно-променевих трубок, шкідливе і тому їх поступово замінюють на екрани з рідких кристалів.
- 1. Тиск газів. Закон Паскаля. Атмосферний тиск
- 2. Послідовне та паралельне з’єднання провідників в електричному колі.
- 3. Рівноприскорений рух. Вільне падіння .
- 4. Взаємодія струмів. Магнітне поле струму. Магнітна індукція. Сила Ампера. Сила Лоренца.
- 5. Механічний рух. Відносність руху. Система відліку. Шлях і переміщення. Додавання швидкостей.
- 6. Випаровування рідин. Насичуюча і ненасичуюча пара. Тиск насичуючої пари. Вологість повітря, її вимірювання
- 7. Рівномірний рух тіла по колу
- 8. Електромагнітні хвилі, їх випромінювання. Принципи сучасного радіозв’язку. Розвиток засобів зв’язку в Україні.
- 9. Гравітаційна взаємодія. Закон всесвітнього тяжіння. Деформація тіл. Закон Гука. Сила тертя.
- 10. Корпускулярно-хвильовий дуалізм. Тиск світла. Дослід Лебедєва. Хімічна дія світла.
- 11. Перший закон динаміки Ньютона. Інерціальні системи відліку. Принцип відносності у класичній механіці.
- 12. Закони відбивання та заломлення світла.
- 13. Маса, її вимірювання. Сила. Другий закон динаміки Ньютона.
- 14. Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду. Альфа-, бета-, гамма-випромінювання.
- 15. Третій закон Ньютона. Імпульс тіла. Закон збереження імпульсу. Значення робіт к. Ціолковського, ю. Кондратюка, с.Корольова у розвитку космонавтики.
- 16. Самоіндукція. Індуктивність. Енергія магнітного поля.
- 17. Рух тіла під дією кількох сил. Момент сили. .
- 18.Неперервний та лінійчатий спектри. Спектри поглинання та випромінювання. Спектральний аналіз та його застосування.
- 19. Фотоелементи та їх застосування в техніці.
- 20. Дифракція світла. Дифракційна решітка та її застосування
- 21. Склад атомного ядра. Відкриття нейтрона. Ізотопи
- 22. Генератор змінного струму. Трансформатор. Передавання енергії на відстань.
- 23. Основні положення молекулярно-кінетичної теорії. Пояснення агрегатних станів речовини на основі мкт. Маса і розмір молекул. Стала Авогадро.
- Будь-які речовини мають дискретну (переривчасту) будову. Вони складаються з найдрібніших частинок молекул і атомів.
- Молекули знаходяться в стані неперервного хаотичного (невпорядкованого) руху, що називається тепловим.
- 24. Лінзи. Формула тонкої Лінзи. Лінійне збільшення
- 25. Внутрішня енергія, способи її зміни. Кількість теплоти та робота. Перший закон термодинаміки
- 26. Вільні електромагнітні коливання у контурі. Перетворення енергії в коливальному контурі. Власна частота коливань у контурі
- 27. Температура, її фізичний зміст. Вимірювання температури. Температурні шкали.
- 28. Поділ ядер урану. Ланцюгова реакція. Ядерний реактор. Термоядерні реакції
- 29. Несамостійний і самостійний розряди у газах. Плазма, її використання.
- 30. Дослід Резерфорда. Ядерна модель атома. Квантові постулати Бора.
- 31. Електризація тіл. Електричний заряд, його дискретність. Закон збереження електричного заряду. Закон Кулона.
- 32. З'єднання конденсаторів у батарею.
- 33. . Електричне поле. Напруженість електричного поля. Лінії напруженості
- 34 Фотоелектричний ефект. Закони фотоефекту, їх пояснення на основі квантових уявлень. Рівняння Ейнштейна.
- 35. Робота при переміщенні заряджених тіл в електричному полі. Потенціал. Різниця потенціалів. Напруга.
- 36. Експериментальні методи реєстрації іонізуючих випромінювань. Поглинена доза випромінювання, її біологічна дія. Способи захисту від випромінювання
- 37. Електроємність. Конденсатор. Енергія електричного поля конденсатора (без виведення). Застосування конденсаторів у техніці.
- 38. Деформації. Види деформацій. Сила пружності. Закон Гука
- 39. Електричний струм. Закон Ома для ділянки кола. Опір.
- 40. Кристалічні та аморфні тіла. Поняття про рідкі кристали
- 41. Електрорушійна сила. Закон Ома для повного кола. Робота і потужність електричного струму.
- 42. Природа світла
- 43. Явище електромагнітної індукції. Закон електромагнітної індукції. Правило Ленца.
- 44. Побудова зображення за допомогою лінзи.
- 45. Електромагнітне поле, його матеріальність. Електромагнітні хвилі, їх властивості. Радіолокація, її застосування.
- Блок-схема радіолокаційної станції.
- 46 Поверхневий натяг. Капілярні явища. Явища змочування і капілярності у природі і техніці.
- 47. Електричний струм у вакуумі. Електронна емісія. Електронно-променева трубка.
- 48. Ідеальний газ. Рівняння стану ідеального газу.
- 49. Електричний струм в електролітах. Закони електролізу. Застосування електролізу.
- 50. Шкала електромагнітних хвиль. Застосування інфрачервоного, ультрафіолетового та рентгенівського випромінювань.
- 51. Електричний струм у напівпровідниках. Залежність опору напівпровідників від температури та освітленості. Застосування напівпровідників.
- 52. Когерентність. Інтерференція, її застосування в техніці. Дисперсія світла.