Інші втрати на підстанції

Втрати у перетворювальних трансформаторах , можна визначити за вищевказаною методикою для трансформаторів. Технічні дані перетворювальних агрегатів наведені удодатку 2 табл.5.

Втрати у випрямлячах, кВт·г знаходять в залежності від типу випрямляча:

Де: WP_Ф- фактичне споживання активної електроенергії на тягу.

Втрати у реакторах згладжуючих пристроїв, тис. кВт·год:

; (10.71)

де: r_1p ,r_2p –активні опори реакторів першого і другого ланцюгів згладжуючого пристрою, Ом. (Параметри беруться з паспортних даних).

Дані згладжуючих пристроїв наведено у додатку 2 табл.7.

Втрати в реакторах КУ тягових підстанцій і постів секціонування:

; (10.72)

де: WQ_P– реактивна енергія генерована КУ, в випадку обладнання його лічильниками;

Q_КБ– встановлена потужність КБ;

Q_Р– потужність реактора;

= 27.5 кВ – середня напруга;

R_P–активний опір реактора КУ;

Т_Р– час включення;

Розрахунок втрат в тяговій мережі

Втрати енергії в тяговій мережі для кожної міжпідстанційної зони визначаються наступним чином :

; (10.73)

де: - активні втрати у контактній мережі, що спричинені протіканням активної та реактивної складових струмів електровозів;

- активні втрати у контактній мережі, що спричинені протіканням зрівнювальних струмів (лише для змінного струму).

Втрати електроенергії в тяговій мережі постійного струму.

Вузлова схема живлення

, тис.кВт·год; (10.74)

Паралельне з’єднання колій (при наявності поста секціонування і не менше двох пунктів паралельного з’єднання)

, тис.кВт·год; (10.75)

Двостороннє живлення одноколійної ділянки

, тис.кВт·год; (10.76)

Консольне живлення одноколійної ділянки

, тис.кВт·год; (10.77)

Втрати електроенергії в тяговій мережі змінного струму.

Вузлова схема живлення

, тис.кВт·год; (10.78)

Паралельне з’єднання колій

, тис.кВт·год; (10.79)

Консольне живлення одноколійної ділянки

, тис.кВт·год; (10.80)

Двостороннє живлення одноколійної ділянки

, тис.кВт·год; (10.81)

Втрати енергії на багатоколійних ділянках визначаються як сума втрат на одноколійних ділянках.

В формулах (( 10 .74)÷( 10 .81)):

r₁- погонний активний опір одноколійної лінії або однієї колії двоколійної ділянкиОм/км по табл.2 Додатку 4;

r₂- погонний активний опір двоколійної ділянки, Ом/км;

N- середнє число пар поїздів на ділянці;

l- довжина міжпідстанційної зони, км;

W_РМ- місячне споживання електроенергії поїздами на міжпідстанційній зоні, тис.кВт·год. Цифра визначається наступним чином:

; (10.82)

де ,- активна енергія, відпущена в тягову мережу конкретної міжпідстанційної зони першою і другою підстанціями відповідно;

,- активна енергія, повернена (генерована) в енергосистему з конкретної міжпідстанційної зони через фідери першої і другої підстанції відповідно.

Приблизно витрати електроенергії міжпідстанційної зони визначаються по витратах суміжних підстанцій, з врахуванням співвідношення довжин і кількості колій ділянки,що розглядається, а також суміжних з нею міжпідстанційних зон, що живляться від даної підстанції.

Якщо суміжні зони мають одинакову кількість колій і приблизно однакові по довжині, то:

; (10.83)

де:

W_ТПі , W_ТПі+1 – витрати активної енергії на тягу підстанції, які живлять зону, що розглядається.

У випадку, якщо суміжні зони суттєво відрізняються по довжині,то витрати підстанцій W_ТПі , W_ТПі+1 розносять по зонах пропорційно до їх довжини і кількості колій.