1. Визначення електропровідності електролітів і обчислення ступеня дисоціації

Для роботи необхідно: реохорд АВС; звуковий генератор ЗГ; на- вушники Т або осцилограф; посуд для визначення електропровідності і платинові електроди Б; мірна колба на 50–100 мл; піпетки мірні; колбочки мірні; розчини електролітів; магазин опору.

Так як електропровідність є величиною обернено пропорційною опо- рові, то визначення її зводиться до вимірювання опору. Електрична схема, за якою проводиться вимірювання опору, подана на рис. 1.

Рис. 1. Електрична схема для визначення

електропровідності (мостик Кольрауша).

Від джерела струм поступає в А, розгалужується, іде по АВС і АДС. Переміщаючи контакт С по дротині АВ, можна знайти таке положення, при якому на відрізку ДС струму не буде. Це має місце, коли

,

звідки

.

При визначенні електропровідності користуються слабкими стру- мами високої частоти. Як джерело струму використовують звуковий генератор; як нуль-інструмент використовують навушники або осци-лограф. Точка рівноваги визначається таким положенням контакту С, при якому в навушниках зовсім не чути звуку, або він є мінімальним, або на екрані осцилографу чітка яскрава точка.

П

Рис. 2. Прилад для визна-чення електропровідності (посудина Арреніуса)

До нижніх кінців трубок впаяні плати- нові електроди С і D. Щоб запобігти поля- ризації, поряд із застосуванням слабких змін- них струмів високої частоти збільшують по- верхню електродів. З цією метою електроди платинуються.