logo search
Меduku-нове

І. Обробка та оформлення результатів лабораторних робіт

ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ

Звіт з кожної лабораторної роботи складається за такою схемою:

  1. Назва роботи.

  2. Мета роботи (мету роботи з теоретичним поясненням викладають чітко і дуже стисло).

  3. Методика виконання (коротко записують послідовність проведення досліду, креслять схему установки).

  4. Результати дослідів і їх обробка (подають у формі таблиць, розрахунків та графіків).

ВИРАЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ У ФОРМІ

ТАБЛИЦЬ І ГРАФІКІВ

Для аналізу результатів досліджень експериментальні та розра- хункові величини записують у таблиці або подають у вигляді графіків. Як правило, дослідні дані зводять у таблиці, далі будують графіки, а потім (якщо в цьому є потреба) записують у вигляді відповідних рівнянь.

СКЛАДАННЯ ТАБЛИЦЬ

Будь-які вимірювання мають щонайменше дві змінні величини, одну з яких задають (незалежна величина – аргумент), а інша або інші – залежна або залежні (функції).

В таблицях аргумент і функції треба розміщувати по одній горизонталі, кожну в своєму стовпчику. Кожному стовпчику потрібно дати заголовок і зазначити одиниці вимірювання.

ПОБУДОВА ГРАФІКІВ

При обробці експериментальних даних широко застосовуються графічні методи, які дають наочну ілюстрацію взаємозв’язку між досліджуваними величинами.

Для графічного зображення результатів вимірювання застосову- ють, як правило, систему прямокутних координат. Побудова графіків спрощується при використанні міліметрового паперу або спеціальних видів координатного паперу, наприклад логарифмічного. При можливості, результати можна оформити на комп’ютері, користуючись програмою "Origin - 5" або іншими подібними програмами (Origin – 3,5 тощо).

ВИБІР МАСШТАБУ

1. Масштаб при побудові графіків вибирають так, щоб координати будь-якої точки було легко і швидко визначити. Найзручніше виби- рати такий масштаб, щоб 1 см був прийнятий за 1, 10, 100...10n одиниць або за одну, дві чи п’ять одиниць.

2. Масштаб треба вибирати так, щоб крива на графіку займала практично все вільне поле між координатами (віссю абцис і вісю ординат). Якщо кривих декілька, масштаб необхідно роз- раховувати таким чином, щоб всі вони розмістилися в полі коорди- натної системи.

3. При нанесенні масштабу слід вказувати розмірність.

4. При виборі шкали не обов’язково починати з нульового зна- чення: шкала може починатись такими округлими значеннями, щоб всі вимірювані величини знаходились в інтервалі між цими значен- нями.

Точки на графіках треба наносити ретельно і чітко, обводячи їх кружечками, квадратиками, трикутниками тощо. Точки, які належать до однієї групи вимірювань (для однієї кривої), позначають однаково, точки різних груп – по-різному.

Криву через зазначені точки слід проводити так, щоб вона була плавною і проходила якомога ближче до всіх точок, але не обов’язко- во, щоб вона перетинала всі точки.

У випадку використання компютеру криві виконують по команді "Splaine"

ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ

Виконання кожної роботи в лабораторії проходить такі стадії:

  1. теоретична підготовка виконавця (студента) до експерименту;

  2. підготовка об’єкта і установки до досліду та виконання самого досліду;

  3. теоретична обробка результатів досліду та їх оцінка.

При теоретичній підготовці до виконання експерименту, зазда- легідь користуючись відповідними підручниками, потрібно:

а) засвоїти основні теоретичні положення даної роботи. Наприк- лад, досліджуючи електропровідність розчинів електролітів, треба добре розуміти теорію електролітичної дисоціації; досліджуючи електрорушійні сили, слід розібратися в основних положеннях теорії гальванічних елементів; а готуючись до дослідження осмотичного тиску розчинів, вивчити теорію розчинів;

б) засвоїти закони, що лежать в основі досліджуваного явища (наприклад, закони про теплові ефекти при згоранні, розчиненні речовин тощо). Закони треба опрацювати так, щоб свідомо і безпомилково їх формувати і вміти застосовувати до природних явищ;

в) добре опрацювати математичні рівняння, що дають кількісну характеристику явищ і встановлюють певний математичний зв’язок між досліджуваними величинами;

г) вивчити будову приладів та установок, на яких доведеться вико- нувати експериментальне досліджування; користуючись літературни- ми джерелами, слід навести схеми цих приладів (принцип дії), ознайомитись з ними в лабораторії, знати назву та призначення кожної деталі;

д) готуючись до виконання роботи в лабораторії, треба якнай- краще продумати методику досліду; якщо теоретичну частину можна вивчати за підручниками, то методику виконання експерименту – за відповідними посібниками до лабораторних робіт;

е) заздалегідь підготувати форми таблиць, куди записуватимуться результати вимірювань під час експерименту. Чим краще підготується експериментатор до виконання роботи, тим досконаліше він складе форму таблиці (чи таблиць) для запису спостережень.