12. Закони відбивання та заломлення світла.
Як і будь-яка хвиля, світло, маючи на своєму шляху перешкоду, може відбитись від неї. Якщо нерівності на перешкоді є значно меншими від довжини хвилі, то відбиття буде дзеркальним (рис. 3). Якщо нерівності є більшими за довжину хвилі - відбиття розсіяне (дифузне).
Під час падіння світлових променів на ідеально плоску межу розділу двох середовищ, розміри якої значно перевищують довжину хвилі, відбуваються явища відбиття і заломлення світла. Напрям поширення світла змінюється під час переходу його в друге середовище за винятком випадку перпендикулярного падіння променів на межу розділу. Кутом падіння a називають кут між падаючим променем АО і перпендикуляром ОВ до межі розділу, поставленим в точці падіння. Кутом відбиття g називають кут між відбитим променем ОС і тим же перпендикуляром ОВ
У разі дзеркального відбиття виконуються закони відбиття світла. Їх було отримано дослідним шляхом декілька століть назад, пізніше виведено теоретично, виходячи з принципу Гюйгенса:
1) падаючий промінь відбивається і перпендикуляр, встановлений на межі розподілу двох середовищ, лежать в одній площині;
2) кут падіння дорівнює куту відбиття:
α = γ
Ці два твердження становлять закон відбиття світла.
Закон відбиття справедливий у разі оберненого напряму ходу світлових променів. Промінь, що поширюється по шляху відбитого променя, відбивається по шляху падаючого.
Другий головний закон геометричної оптики - закон заломлення світла: якщо середовище за межею з двох середовищ прозоре для світла, то окрім відбиття можна спостерігати заломлення світла (рис. 1). Закони заломлення були відкриті дослідним шляхом декілька століть назад а принципом Гюйгенса, і формулюються так:
1) падаючий промінь, заломлений промінь і перпендикуляр у точці падіння променя лежать в одній площині.
2) відношення синуса кута падіння і синуса кута заломлення є сталою величиною для розділюваних двох середовищ:
, (1)
де 1 - швидкість світла в першому середовищі; 2 - швидкість світла в другому середовищі; n21 - відносний показник заломлення світла у другому середовищі відносно першого.
(рис. 1)
Якщо першим середовищем є вакуум, то показник заломлення називають абсолютним. Абсолютні показники заломлення визначено для всіх середовищ і занесено до таблиць.
Оскільки i , де с - швидкість світла у вакуумі, то
. (2)
Фізичний зміст показника заломлення визначили лише після того, як закони заломлення були отримані а принципом Гюйгенса. Відносний показник заломлення показує у скільки разів швидкість світла в одному середовищі є більшою за швидкість в другому. Тепер закон заломлення можна записати таким чином:
.
Середовище з більшим абсолютним показником заломлення називають оптично більш густішим, а з меншим - оптично менш густим. Якщо світло з оптично менш густого середовища переходить у більш густе, промінь буде "притискатись" до перпендикуляра ( > ).
Якщо ж світло переходить із більш оптично густого середовища в менш густе, то промінь світла буде відхилятись від перпендикуляра ( < ).
Закон заломлення світла дозволяє пояснити цікаве і практично важливе явище - повне відбиття світла. Якщо збільшувати кут падіння , то досягнувши граничного значення кута (назвемо його кутом повного внутрішнього відбиття), = 90°. При цьому куті падіння і більших кутах заломлений промінь вже не може проникнути в друге середовище, а відбивається - відбувається повне внутрішнє відбиття світла.
Якщо = 0, то = 90º і , sin 90º = 1
- граничний кут повного внутрішнього відбиття.
Явище повного внутрішнього відбиття легко спостерігати на простому досліді. Наллємо в склянку воду і піднімемо її дещо вище рівня очей. Поверхня води, якщо розглядати її знизу крізь склянки, здається блискучою, неначе срібною, це і буде з явищем повного внутрішнього відбивання світла.
Повне внутрішнє відбиття використовують у волоконній оптиці. Це явище зумовило революцію в передаванні інформації, широко використовується в медицині.
Показник заломлення n не залежить від кута падіння променя, але залежить від його кольору.
- 1. Тиск газів. Закон Паскаля. Атмосферний тиск
- 2. Послідовне та паралельне з’єднання провідників в електричному колі.
- 3. Рівноприскорений рух. Вільне падіння .
- 4. Взаємодія струмів. Магнітне поле струму. Магнітна індукція. Сила Ампера. Сила Лоренца.
- 5. Механічний рух. Відносність руху. Система відліку. Шлях і переміщення. Додавання швидкостей.
- 6. Випаровування рідин. Насичуюча і ненасичуюча пара. Тиск насичуючої пари. Вологість повітря, її вимірювання
- 7. Рівномірний рух тіла по колу
- 8. Електромагнітні хвилі, їх випромінювання. Принципи сучасного радіозв’язку. Розвиток засобів зв’язку в Україні.
- 9. Гравітаційна взаємодія. Закон всесвітнього тяжіння. Деформація тіл. Закон Гука. Сила тертя.
- 10. Корпускулярно-хвильовий дуалізм. Тиск світла. Дослід Лебедєва. Хімічна дія світла.
- 11. Перший закон динаміки Ньютона. Інерціальні системи відліку. Принцип відносності у класичній механіці.
- 12. Закони відбивання та заломлення світла.
- 13. Маса, її вимірювання. Сила. Другий закон динаміки Ньютона.
- 14. Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду. Альфа-, бета-, гамма-випромінювання.
- 15. Третій закон Ньютона. Імпульс тіла. Закон збереження імпульсу. Значення робіт к. Ціолковського, ю. Кондратюка, с.Корольова у розвитку космонавтики.
- 16. Самоіндукція. Індуктивність. Енергія магнітного поля.
- 17. Рух тіла під дією кількох сил. Момент сили. .
- 18.Неперервний та лінійчатий спектри. Спектри поглинання та випромінювання. Спектральний аналіз та його застосування.
- 19. Фотоелементи та їх застосування в техніці.
- 20. Дифракція світла. Дифракційна решітка та її застосування
- 21. Склад атомного ядра. Відкриття нейтрона. Ізотопи
- 22. Генератор змінного струму. Трансформатор. Передавання енергії на відстань.
- 23. Основні положення молекулярно-кінетичної теорії. Пояснення агрегатних станів речовини на основі мкт. Маса і розмір молекул. Стала Авогадро.
- Будь-які речовини мають дискретну (переривчасту) будову. Вони складаються з найдрібніших частинок молекул і атомів.
- Молекули знаходяться в стані неперервного хаотичного (невпорядкованого) руху, що називається тепловим.
- 24. Лінзи. Формула тонкої Лінзи. Лінійне збільшення
- 25. Внутрішня енергія, способи її зміни. Кількість теплоти та робота. Перший закон термодинаміки
- 26. Вільні електромагнітні коливання у контурі. Перетворення енергії в коливальному контурі. Власна частота коливань у контурі
- 27. Температура, її фізичний зміст. Вимірювання температури. Температурні шкали.
- 28. Поділ ядер урану. Ланцюгова реакція. Ядерний реактор. Термоядерні реакції
- 29. Несамостійний і самостійний розряди у газах. Плазма, її використання.
- 30. Дослід Резерфорда. Ядерна модель атома. Квантові постулати Бора.
- 31. Електризація тіл. Електричний заряд, його дискретність. Закон збереження електричного заряду. Закон Кулона.
- 32. З'єднання конденсаторів у батарею.
- 33. . Електричне поле. Напруженість електричного поля. Лінії напруженості
- 34 Фотоелектричний ефект. Закони фотоефекту, їх пояснення на основі квантових уявлень. Рівняння Ейнштейна.
- 35. Робота при переміщенні заряджених тіл в електричному полі. Потенціал. Різниця потенціалів. Напруга.
- 36. Експериментальні методи реєстрації іонізуючих випромінювань. Поглинена доза випромінювання, її біологічна дія. Способи захисту від випромінювання
- 37. Електроємність. Конденсатор. Енергія електричного поля конденсатора (без виведення). Застосування конденсаторів у техніці.
- 38. Деформації. Види деформацій. Сила пружності. Закон Гука
- 39. Електричний струм. Закон Ома для ділянки кола. Опір.
- 40. Кристалічні та аморфні тіла. Поняття про рідкі кристали
- 41. Електрорушійна сила. Закон Ома для повного кола. Робота і потужність електричного струму.
- 42. Природа світла
- 43. Явище електромагнітної індукції. Закон електромагнітної індукції. Правило Ленца.
- 44. Побудова зображення за допомогою лінзи.
- 45. Електромагнітне поле, його матеріальність. Електромагнітні хвилі, їх властивості. Радіолокація, її застосування.
- Блок-схема радіолокаційної станції.
- 46 Поверхневий натяг. Капілярні явища. Явища змочування і капілярності у природі і техніці.
- 47. Електричний струм у вакуумі. Електронна емісія. Електронно-променева трубка.
- 48. Ідеальний газ. Рівняння стану ідеального газу.
- 49. Електричний струм в електролітах. Закони електролізу. Застосування електролізу.
- 50. Шкала електромагнітних хвиль. Застосування інфрачервоного, ультрафіолетового та рентгенівського випромінювань.
- 51. Електричний струм у напівпровідниках. Залежність опору напівпровідників від температури та освітленості. Застосування напівпровідників.
- 52. Когерентність. Інтерференція, її застосування в техніці. Дисперсія світла.