logo
ShPORI_GOS_VSI

58. Монтаж повітряних ліній напругою вище 1000 в.

ПЛ(Повітряні Лінії) електропередач складаються із опорних конструкцій , траверс, проводів, ізоляторів і лінійної апаратури та додаткового обладнання, яке забезпечує надійність електропостачання(блискавко захисний трос, розрядники); а також допоміжне обладнання для потреб експлуатації(пристрої високочастотного зв’язку, ємнісного відбору потужності).

Положення осі ПЛ на земній поверхні називають трасою.

Для підтримання проводів ПЛ електропередачі на заданій відстані один від одного та від землі використовують опори. Конструкція, що знаходиться в землі або спирається на неї та сприймає навантаження від маси опори з ізоляторами та проводами, називається фундаментом опори.

Фазний провід, що з’єднує одну із обмоток джерела змінного струму(генератора або трансформатора) з вводами електроприймача, називають фазою.

ПЛ має три проводи(трипровідна).

В системах з заземленою нейтраллю додається четвертий – нульовий провід.

Переходом(анкерний прольот) – називається горизонтальна відстань між осями анкерної та іншої опорию

Стріла провисання – вертикальна відстань між найнижчою точкою провода і прямою, яка з’єднує між двома точками приєднання провода до опори.

Опори:

Анкерні опори встановлюються на прямих ділянках траси для переходу ПЛ через інженерні споруди та природні перешкоди(річка).

Проміжні встановлюються на прямих ділянках траси ПЛ. вони призначені лише для підтримування проводів на лінії.

Кутові опори встановлюють на кутах повороту траси ПЛ.

Кінцеві опори є різновидністю анкерних і встановлюються на початку або в кінці лінії . при нормальних режимах вони сприймають навантаження від одностороннього тяжіння проводів.

Кількість проводів на опорах може бути різною і залежать від однолінійних та дволінійних ПЛ.

Звичайні опори виготовляють з бетону або сталі. Проміжні – складаються з стойки, траверси і тросостойки.

Провода: одножильні, багатожильні.

Максимальний діаметр одножильного проводу 16 мм2 , багатожильний провід може виготовлятися як з металевим тросом всередині так і без.

Ізолятори: штирі, підвісні.

Складаються з ізолюючого тіла(тарілки), шапки, штиря.

Штирьові ізолятори використовуються на ПЛ напругою до 35 кВ, а підвісні на ПЛ напругою 35 кВ і вище.

Арматура:

-для щеплення;

- натяжну;

- підтримувальну.

Монтаж ПЛЕП:

Будівельні роботи по монтажу:

  1. підготовка траси – влаштування тимчасових споруд, розвезення матеріалів вздовж траси;

  2. збирання опор ЛЕП-влаштування котлованів під опори, будівництво фундаментів під анкерні опори.

  3. Установка опор – вісь правильно установленої опори має бути вертикальна, а траверси розташовані перпендикулярно до осі опори.

Монтаж проводів:

  1. Огляд стану траси

  2. Підготовка до монтажу проводів

  3. Монтаж ізоляторів

  4. Піднімання проводів на опори

  5. Натягування проводів

  6. Закріплення проводів на проміжних опорах

59. ПОШУК ПОШКОДЖЕНЬ і РЕМОНТ КАБЕЛЬНИХ ЛІНІЙ

Для знаходження місця пошкодження на кабельних лініях (КЛ) необхідно розробити практичний, найбільш ефективний метод і отримати кінцевий алгоритм для реалізації цього методу. Кінцевим результатом цієї роботи і є такий алгоритм. Для пошуку місця пошкодження на КЛ пропонується використовувати такі засоби: При низькоомних пошкодженнях:

  1. генератор високої частоти та пошукова електромагнітна котушка;

  2. ударна установка та акустичний прилад;

  3. локаторна установка (метод відображеного імпульсу).

При високоомних пошкодженнях:

  1. ударна установка та пошукова електромагнітна котушка;

  2. ударна установка та акустичний прилад;

3) локаторна установка (метод «імпульсної (ударної) локалізації» або метод «локалізації перекриттям дугою»)

Експлуатацію електроустановок взагалі і кабельних ліній, зокрема, здійснюють на базі системи планово-попереджувального обслуговування і ремонту (ППТОР). Ця система дозволяє підтримувати нормальні технічні параметри електроустановок, запобігати (частково) випадки відмов, знижувати витрати на ремонт. При експлуатації кабельних ліній повинні бути організовані огляди, поточне обслуговування, різні види ремонтів і випробування.  Огляди КЛ напругою до 35 кВ повинні проводитися у такі терміни:  - Трас кабелів, прокладених в землі, - не рідше 1 разу на 3 місяці;  - Трас кабелів, прокладених на естакадах, у тунелях, блоках, каналах, галереях і по стінах будинків, - не рідше 1 разу на 6 місяців;  - Кабельних колодязів - не рідше 1 разу на 2 роки.  Огляди КЛ напругою 110-220 кВ повинні проводитися:  - Трас кабелів, прокладених в землі, - не рідше 1 разу на місяць;  - Трас кабелів, прокладених у колекторах і тунелях, - не рідше 1 разу на 3 місяці  Для КЛ, прокладених відкрито, огляд кабельних муфт напругою вище 1000 В повинен здійснюватися при кожному огляді електрообладнання.  Періодично, але не рідше 1 разу на 6 місяців вибіркові огляди КЛ повинен проводити адміністративно-технічний персонал.  У період паводків, після злив і при відключенні КЛ релейним захистом повинні проводитися позачергові огляди.  Відомості про виявлені при оглядах несправності повинні заноситися в журнал дефектів і неполадок. Несправності повинні усуватися в найкоротші терміни.  Тунелі, колектори, канали і інші кабельні споруди повинні утримуватися в чистоті; металева неоцинкована броня кабелів, прокладених у кабельних спорудах, іметалеві конструкції з неметалізовані покриттям, по яких прокладені кабелі, повинні періодично покриватися негорючими антикорозійними складами.  У кабельних спорудах та інших приміщеннях повинен бути організований систематичний контроль за тепловим режимом роботи кабелів, температурою повітря і роботою вентиляційних пристроїв.  Температура повітря всередині кабельних тунелів, каналів і шахт в літній час повинна бути не більше ніж на 10 ° С вище температури зовнішнього повітря.  Зберігання в кабельних спорудах будь-яких матеріалів не допускається.  Кабельні споруди, в які потрапляє вода, повинні бути обладнані засобами для відводу грунтових та дощових вод.  Поточним ремонтом передбачає проведення наступних робіт: часткове розтин кабельних каналів: чистка їх і заміна конструкцій кріплення кабелів; виправленнярозкладки, рихтування кабелів, усунення корозії оболонок; ремонт кабельних каналів і траншей; заміна окремих плит перекриття, усунення завалів, доливання кабельної мастики у кабельні муфти і воронки; фарбування сухих разделок; переразделка дефектних муфт і воронок; визначення цілісності жив і перевірка правильності фазування.  Капітальним ремонтом мається на увазі: вибіркове шурфленіе і розтин кабельних траншей, повне розкриття кабельних каналів, часткова або повна заміна ділянок кабельних ліній; пристрій додаткової механічної захисту в місцях можливих пошкоджень кабелів; забарвлення кабельних конструкцій; визначення цілісності жив і перевірка правильності фазування.  КЛ повинні періодично піддаватися профілактичним випробуванням підвищеною напругою постійного струму.  Необхідність позачергових випробувань КЛ, наприклад, після ремонтних робіт або розкопок, пов'язаних з розкриттям трас, а також після автоматичного відключення КЛ, визначається керівництвом Споживача, у веденні якого знаходиться кабельна лінія.

60.ТРАНСФОРМАТОРНЕ МАСЛО

Трансформаторні масла - мінеральні масла високої чистоти і низькою в'язкості. Застосовуються для заливки силових і вимірювальних трансформаторів, реакторного устаткування, а також масляних вимикачів.

Трансформаторні масла виконують функції дугогасящей середовища. Електроізоляційні властивості масел визначаються в основному тангенсом кута діелектричних втрат. Діелектрична міцність трансформаторних масел, у свою чергу, в основному визначається наявністю волокон і води, тому механічні домішки і вода в таких маслах повинні повністю відсутнім.

Низька температура застигання масел (мінус 45 ° С і нижче) потрібна для збереження їх рухливості в умовах низьких температур. Для забезпечення ефективного відведення тепла трансформаторні мастила повинні мати найменшою в'язкістю при температурі спалаху не нижче 95, 125, 135 і 150 ° С для різних марок.

Найбільш важлива властивість трансформаторних масел - це їх стабільність проти окислення, тобто, здатність зберігати свої параметри при тривалій роботі.

Зазвичай всі сорти таких вітчизняних масел містять ефективну антиокислювальну присадками

61. Забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не передбачені трудовим договором, повинні бути забезпечені зазначеними засобами. Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.  У разі передчасного зношення цих засобів не з вини працівника роботодавець зобов'язаний замінити їх за свій рахунок. У разі придбання працівником спецодягу, інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів за свої кошти роботодавець зобов'язаний компенсувати всі витрати на умовах, передбачених колективним договором.  Згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування

62.ОРГАНІЗАЦІЯ СЛУЖБИ ОХОРИНИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Організація роботи з охорони праці проводиться службою охорони праці, яка згідно із статтею 23 Закону України "Про охорону праці", створюється власником підприємства. Типове положення про цю службу затверджується Державним комітетом України з нагляду за охороною праці. Вид служби охорони праці, чи­сельність її співробітників залежить від кількості пра­цюючих на підприємстві. На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується Держгірпромнаглядом. На великих підприємствах створюється відділ з охорони праці, на більш дрібних - бюро з 2-3 осіб, інженер з охорони праці. На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва осіб, які мають відповідну підготовку. На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.

На працівників служб охорони праці не повинні покладатися обов'язки, не пов'язані з їх функціями. Усі заходи з охорони праці працівники служб охорони праці виконують у тісній взаємодії з керівництвом підприємств та їх підрозділів. Для загальної оцінки стану умов праці та планування заходів щодо їх покращання застосовується Єдина державна система показників обліку умов і безпеки праці, затверджена наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 31.03.94 p. № 27.

63. НАВЧАННЯ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ Стаття 18.

Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.  Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.  Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.  Посадові особи, діяльність яких пов'язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок.  Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.  Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.  У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.  Вивчення основ охорони праці, а також підготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці з урахуванням особливостей виробництва відповідних об'єктів економіки забезпечуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти та науки в усіх навчальних закладах за програмами, погодженими із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.