31. Провідники в електричних мережах

Розглянемо основні типи та призначення електричних дротів та кабелів, які використовуються при монтажі внутрішніх груп квартирної електричної мережі.

• електричний дріт( провід) – це ізольований або неізольований провідник електричного струму, який складається з однієї або декількох мідних чи алюмінієвих жил;

• інсталяційний провід – це ізольований електричний дріт для монтажу прихованої або відкритої проводки. В маркуванні проводів перша буква характеризує матеріал струмопровідної жили( А – алюміній, мідь – буква опускається); друга буква П –провід, ПП – плоский провід, двох – чи трижильний; третя буква вказує матеріал ізоляції( В – ПВХ; П – поліетиленова; Р – резинова( гумова));

• електричний кабель – кілька ізольованих електричних дротів в загальній захисній оболонці ( додатково поверх може бути стальна спіральна стрічка і т. п.);

• електричний шнур – це гнучкий кабель з багато провідними гнучкими жилами, який використовують для підключення електроприладів до мережі через розетки( неізольований – тільки для повітряних ліній).

Поперечне січення проводів вибирають в залежності від споживаної потужності( струму). Для мідних дротів максимально допустиме струмове навантаження складає 8 А на квадратний міліметр перерізу( для алюмінієвих – до 6А). Для прикладу: мідний провід з площею поперечного перерізу 2,5 мм? витримує струм до 20 А, що відповідає потужності 4,4 кВт в однофазній мережі та 13,2 кВт – в трифазній мережі. Алюмінієвий дріт витримує менше навантаження. При поперечному перерізі 2,5 мм? проводить струм до 15 А, а потужність 3,3 кВт(трифазна мережа) та 1 кВт( однофазна мережа). Тому при струмі 20 А потрібно збільшувати січення алюмінієвого проводу до 4 мм?.

При виборі електричних проводів та кабелів також слід враховувати тип захисної ізоляції в залежності від умов їх подальшої експлуатації.