1.3. Основні поняття метрології
Метрологія — наука про вимірювання. Вихідним поняттям метрології є поняття про фізичну величину. Об'єктам матеріального світу притаманні різноманітні фізичні властивості. Фізична величина — це властивість, спільна в якісному відношенні для багатьох фізичних об'єктів та індивідуальна в кількісному відношенні для кожного з них. Отже, фізичні величини розрізняють за кількісним і якісним відношеннями. Якісний бік визначає рід фізичної величини, тобто, що саме дану фізичну величину відрізняє від іншої фізичної величини (наприклад, електричний струм від напруги), а кількісна характеристика визначає розмір (наприклад, фізичні об'єкти характеризуються електричним опором, який у кожного об'єкта свій).
Кількісний вміст властивості, що характеризується поняттям «фізична величина», у даному об'єкті називається розміром фізичної величини. Розмір фізичної величини визначається у процесі вимірювання.
Фізичні величини характеризують різні властивості фізичних об’єктів і тому не ізольовані одна від одної, а взаємопов'язані. Взаємозв'язок між різними фізичними величинами є предметом вивчення фізики. Наприклад, закон Ома встановлює взаємозв'язок між такими фізичними величинами, як електричний струм, напруга й опір.
На підставі законів фізики можна виражати одні фізичні величини через інші. Отже, можна побудувати систему фізичних величин, у якій усі фізичні величини поділяються на основні та похідні.
Основними називаються фізичні величини, прийняті незалежними в даній системі від інших фізичних величин.
Похідні фізичні величини, що входять у систему, визначаються через основні фізичні величини.
Вперше систему фізичних величин запропонував німецький учений К.Ф. Гаусс у 1832 р., яку названо його іменем.
У нашій країні, як і в багатьох інших, діє Міжнародна система одиниць, яка скорочено позначається літерами латинського алфавіту SI за першими літерами найменування «System International, що означає «Система Інтернаціональна» (СІ).
Основні фізичні величини у системі СІ такі: довжина, час, маса, електричний струм, термодинамічна температура, кількість речовини, сила світла. Крім основних величин, у системі СІ прийнято дві додаткові: плоский і тілесний кути.
Взаємозв'язок основних і похідних величин характеризується таким поняттям, як розмірність фізичних величин і позначається dim (скорочено від dimension — розмірність).
Розмірність основної фізичної величини — це умовний символ фізичної величини у даній системі величин: dim (l) = L, l — довжина; dim (t) = Т, t — час; dim (m) = М, т — маса; dim (I) = I, I—сила електричного струму; dim (T) = 0, Т — термодинамічна температура.
Розмірність похідної фізичної величини визначається через розмірності основних фізичних величин за формулою. Ця формула складається згідно з фізичним законом, який встановлює зв'язок даної величини з іншими фізичними величинами. Наприклад: dim (v) = L/Т — розмірність швидкості; dim (а) = L/Т2 — розмірність прискорення; dim (Q)= IxТ — розмірність, електричного заряду.
Одиниця фізичної величини — це така фізична величина, розміру якої надається числове значення 1.
У системі СІ для основних фізичних величин прийнято такі одиниці: маси кілограм (кг); довжини — метр (м); часу — секунда (с); сили електричного струму — ампер (А); термодинамічної температури кельвін (К); сили світла — кандела (кд); кількості речовини моль (моль). Одиниці додаткових фізичних величин: плоского кута — радіан (рад); тілесного кута стерадіан (cр).
Одиниці найбільш уживаних похідних величин щодо електромагнетизму такі: напруги — вольт (В), потужності — ват (Вт), електричного опору — ом (Ом), магнітного потоку — вебер (Вб) тощо.
Згідно з Державним стандартом України (ДСТУ 2681—94) вимірювання — це знаходження значень фізичних величин дослідним шляхом за допомогою спеціальних технічних засобів. Спеціальні технічні засоби, за допомогою яких здійснюється вимірювання, називаються засобами вимірювання. Наприклад, для вимірювання струму використовують амперметр, опору — омметр, напруги — вольтметр, частоти — частотоміри.
- Розділ 1. Короткі відомості з електротехніки
- 1.1. Електротехніка та її значення для підготовки кваліфікованих працівників
- 1.2. Джерела електричної енергії
- 1.3. Основні поняття метрології
- 1.4. Загальні відомості про постійний струм,
- 1.5. Змінний струм
- 1.6. Поняття про трансформацію та випрямлення змінного струму
- 1.7. Поняття про електричний привід
- 1.8. Асинхронний двигун трифазного струму
- 1.9. Раціональне використання електричної енергії
- 1.10. Безпека праці під час експлуатації електричних установок
- 1.11. Загальні засоби захисту
- 1.12. Пускорегулювальні та захисні електричні апарати
- Розділ 2. Загальні відомості про машини та механізми
- 2.1. Класифікація машин та їх структура
- 2.2. Вимоги до машин і механізмів, які використовують на
- 2.3. Вимоги до матеріалів, з яких виготовляються
- 2.4. Технічна документація машин
- Розділ 3. Універсальні приводи
- 3.1. Загальні відомості про універсальні приводи
- 3.2. Приводи універсальні загального призначення
- 3.3. Приводи спеціалізовані
- 3.4. Експлуатація приводів
- Розділ 4. Машини для оброблення овочів
- 4.1. Машини для миття овочів
- 4.2. Машини для обчищання коренеплодів і бульб
- 4.3. Машини для нарізування та протирання овочів
- Розділ 5. Машини для оброблення м'яса та риби
- 5.1. М'ясорубки
- Технічні характеристики м'ясорубок
- 5.2. Фаршмішалка
- 5.3. Розпушувальні механізми
- 5.4. Механізми для обчищання риби
- 5.5. Універсальні приводи м'ясного цеху
- Розділ 6. Машини для оброблювання борошна та приготування тіста
- 6.1. Машини для просіювання борошна
- Технічні характеристики машин для просіювання борошна
- 6.2. Машини для замішування тіста
- Технічні характеристики тістомісильних машин
- 6.3. Машини для розкочування тіста
- 6.4. Збивальні машини
- 6.5. Коктейлезбивачки та змішувальні установки
- 6.6. Машини для відсаджування заготівок із тіста
- 6.7. Машини для формування вареників і пельменів
- Розділ 7. Машини для нарізування хліба та гастрономічних товарів
- 7.1. Хліборізальні машини
- 7.2. Машини для нарізування гастрономічних продуктів
- 7.3. Загальні правила експлуатації електромеханічного