logo
Функ1Все80 (2)с рисунками Круз

Структура

Впорядковані кристалічні структури

Часткова невпорядковані структури

Відсутність далекого упорядкування

Кристали з різною структурою

Топологія каркасу

Скло,

рідина

Композитні кристалічні

структури

Роз- 1D

мір- 2D

ність 3D

Кластрати,

інтерколяти

Полімери

Надструктурні

утворення

Тверді

розчини

Поліморфічні утворення

Рис.1.8. Класифікація матеріалів за особливостями їх структури та будови

Найбільш цікавими для функціональної електроніки є впорядковані кристалічні структури, тобто кристалічні матеріали. Можливі лише 14 різних за структурою просторових решіток, які є основою 7 кристалографічних класів: кубічні, тетрагональні, гексагональні, тетрагональні, ромбічні (або орторомбічні), моноклінні та триклинні. За наявністю або відсутністю центра симетрії кристали поділяють на центросиметричні та ацентричні. Топологія каркасу - це його геометрична форма. Деякі сполуки кристалізуються в об’ємні злитки певної форми (3D-мірність), деякі – у шарувату квазидвомірну структуру (2D- мірність), а деякі мають вигляд довгих ниток (1D-мірність). Поліморфізм – це здатність кристалів існувати у кількох структурних модифікаціях при одному й тому ж хімічному складі. Наприклад, α- Sn – напівпровідник з кубічною кристалічною граткою, β-Sn – з тетрагональною граткою.

Тверді розчини – однорідні кристалічні речовини, що складаються з кількох компонентів та зберігають однорідність, якщо змінювати концентрацію компонентів. Надструктурні утворення виникають у легованих кристалах чи твердих розчинах (або сплавах), коли атоми домішки упорядковано розташовуються, утворюючи періодичну гратку з періодом, що перебільшує перід гратки основного кристала. Полімери – органічні високомолекулярні сполуки, молекули яких мають будову у вигляді ланцюжків. Композити – матеріали , що складаються з двох або більше компонентів з чітко визначеною межою розділу між ними тановими властивостями, що не притаманні жодному з компонентів. Кластер – сукупність атомів чи молекул, що виділяється за якимость фізичними або хімічними ознаками від інших подібних мікрооб’єктів та об’єднуються у стійкі утворення – кластрати; інтерколяти – кристали шарового типу, у яких між шарами введені додаткові атоми або молекули.