6.1.2 Визначення
Повітряна лінія електропередач напругою до 1 кВ - споруда для передавання електричної енергії проводами, розташованими на відкритому повітрі і закріпленими за допомогою ізоляторів і арматури на опорах або кронштейнах на стояках будівель і інженерних спорудах (мости, шляхопроводи та ін.) [53].
Надалі в тексті повітряна лінія із застосуванням самоутримних ізольованих проводів позначається ПЛІ.
Повітряна лінія електропередач напругою вище І к В -споруда для передавання електричної енергії проводами під напругою вище 1 кВ, розташованими на відкритому повітрі та прикріпленими за допомогою ізольованих конструкцій та арматури до опор або кронштейнів і стояків на інженерних спорудах (мостах, шляхопроводах тощо).
За початок і кінець ПЛ приймають місце виходу проводу в бік ПЛ з апаратного, натяжного затискача або іншого пристрою кріплення проводу на вихідних (вхідних) конструктивних елементах підстанцій і відгалужувальних опор&х.
Відгалуження до конденсаторів зв'язку, установлених на підстанціях і опорах ПЛ, не відносяться до лінії.
Волоконно-оптична лінія зв'яжу на повітряній лінії електропередач (ВОЛЗ-ПЛ) лінія зв'язку, що містить у собі волоконно-оптичний кабель (ОК), який розміщують на ПЛ, та волоконно-оптичні системи-передавачі. ОК підвішують на опорах ПЛ за допомогою лінійної арматури або намотують його на грозозахисний трос чи фазний провід.
Самоут'римннй ізольований провід (сіп) - скручені б джгут ізольовані жили, що не вимагають спеціального утримного тросу. Механічне навантаження може сприйматися утримною жилою або всіма провідниками джгута. Ізоляція жил СІП повинна виготовлятися і матеріалу, стійкого до впливу зовнішнього середовища, та відповідати вимогам до пожежобезпеки.
Магістраль - відрізок повнофазної лінії електропередач від живлячої трансформаторної підстанції до найбільш віддаленої точки. До магістралі можуть приєднуватися лінійні відгалуження та відгалуження до вводів.
Лінійне відгалуження - частина лінії електропередач, яка має два і більше прогони і приєднана одним кінцем до магістралі.
Відгалуження до вводу в будівлю (споруду) - проводи від опори, на якій здійснено відгалуження, до конструкції вводу на будівлі (споруді).
Прогін - відрізок ПЛ між двома суміжними опорами або конструкціями, які заміняють опори.
Довжина прогону - довжина його горизонтальної проекції.
Габаритний прогін - прогін, довжину якого визначають нормованою вертикальною відстанню від проводів до землі за умови встановлення опор на горизонтальній поверхні.
Вітровий прогін - довжина відрізка ПЛ, з якого тиск вітру на проводи і грозозахисні троси (далі - троси) сприймає опора.
Ваговий прогін - довжина відрізка ПЛ, вагу проводів (тросів) якого сприймає опора.
Стріла провисання проводу - відстань по вертикалі від прямої, яка з!єднує точки кріплення проводу, до проводу в найнижчій точці його провисання.
Габаритна стріла провисання проводу - стріла провисання проводу в габаритному прогоні.
Ізоляційний підвіс - пристрій, який складається з одного або кількох підвісних або стрижневих ізоляторів і лінійної арматури, шарнірно з'єднаних між собою.
Штирьовий ізолятор - ізолятор, який складається з ізоляційної деталі, що закріплюється на штирі або гаку опори.
Тросове кріплення - пристрій для прикріплення грозозахисних тросів до опори; якщо до складу тросового кріплення входить один або кілька ізоляторів, то воно називається ізоляційним.
Посилене кріплення проводу з захисним покриттям - кріплення проводу на штирьовому ізоляторі або до ізоляційного підвісу, що не допускає проковзування проводу в разі виникнення різниці натягів у суміжних прогонах у нормальному та аварійному режимах ПЛЗ.
Галопування проводів (тросів) — сталі періодичні низькочастотні (0,2-2 Гц) коливання проводів (тросів) у прогоні, які утворюють стоячі хвилі (іноді в сполученні з біжучими) з числом напівхвиль від однієї до двадцяти та амплітудою 0,3-5 м.
Вібрація проводів (тросів) - періодичні коливання проводів (тросів) у прогоні з частотою від 3 до 150 Гц, які відбуваються у вертикальній площині під час вітру і утворюють стоячі хвилі з розмахом, що може перевищувати діаметр проводів (тросів).
Поселена місцевість - селищна територія міського і сільського поселень у межах їхнього перспективного розвитку на десять років, курортні та приміські зони, зелені зони навколо міст та інших населених пунктів, землі селищ міського типу і сільських населених пунктів у межах їх селищної території, а також території садово-городніх ділянок.
Сельбищна територія міського поселення - ділянки житлових будинків, громадських установ, будинків і споруд, зокрема навчальних, проектних, науково-дослідних інститутів без дослідних виробництв, внутрішньосельбищна, вулично-дорожна і транспортна.
Сельбищна територія сільського поселення. - житлові території, ділянки установ і підприємств обслуговування, парки, сквери, бульвари, вулиці, проїзди, майданчики для стоянки автомашин, водойми.
Непоселена місцевість - землі, не віднесені до населеної місцевості.
Важкодоступна місцевість - місцевість, не доступна для транспорту і сільськогосподарських машин.
Сельёпщна місцевість - території міст, селищ, сільських населених пунктів у межах фактичної забудови.
Насадження - природні та штучні деревостої та чагарники, а також сади і парки.
Висота насаджень - збільшена на 10% середня висота переважної за запасами породи, яка знаходиться у верхньому ярусі насадження, у різновікових насадженнях - середня висота переважного за запасами покоління.
Траса ПЛ у стиснених умов сіх - відрізки траси ПЛ, які проходять по територіях, насичених надземними та (або) підземними комунікаціями, спорудами, будівлями.
Великі переходи - перетини судноплавних ділянок рік, каналів, озер і водоймищ, на яких встановлюються опори висотою 50 м і більше, а також перетини ущелин, ярів, водних просторів та інших перешкод з прогоном перетину понад 700 м незалежно від висоти опор ПЛ.
Для ПЛ 10 кВ з горизонтальним розташуванням фаз рекомендується спрощена схема транспозиції (у місці транспозиції по черзі міняються місцями тільки дві суміжні фази). На цих же ПЛ у разі захисту їх двома тросами, які використовуються для високочастотного зв'язку, для зменшення втрат від струмів у тросах у нормальному режимі рекомендується виконувати схрещення (транспозицію) тросів. Кількість схрещень слід вибирати за умов самозгашення дуги супровідного струму промислової частоти в разі грозових перекриттів іскрових проміжків (Ш) на ізоляторах, якими кріпляться троси до опор. Схема схрещування повинна бути симетричною відносно кожного кроку транспозиції фаз і точок заземлення тросів, при цьому довжини крайніх відрізків рекомендується приймати такими, що дорівнюють половині довжини решти відрізків.
До повинен бути забезпечений у будь-яку пору року під'їзд на якомога ближчу відстань, але не далі ніж на 0,5 км від траси ПЛ. Для проїзду вздовж траси ПЛ і для під'їзду до неї, місцевість повинна бути розчищена від насаджень, пнів, каміння тощо і розрівняна смуга землі повинна бути шириною, не меншою ніж 2,5 м.
Монтажним режимом згідно з ПБЕ називається режим, коли опори, проводи та троси знаходяться у стані монтажу.
- 2.5.2 Традиційна форма прихованого монтажу електропроводки
- 2.5.3 Сучасний підхід з використанням пвх-труб
- 2.6.2 Ввід електропроводки у приміщення
- 2.6.2.1 Особливі вимоги
- 2.6.2.2 Електричний монтаж щитків
- 2.6.2.3 Склад і розміщення вимикачів
- 2.6.3 Монтаж низьковольтних комплектних пристроїв
- 2.5.1 Сучасні матеріали та компоненти для монтажу електропроводки
- Тема 3 Монтаж освітюваних та опромінювальніх установок
- 4.3.2. Конструкція світильників
- 4.4 Спеціальні лашш для іч-опромінения
- 4.1 Основні характеристики освітлювальних та о промін ю-валышх приладів.
- 4.1.1 Світильники
- 4.1.2 Опромінювані
- 4.2 Особливості монтажу установок освітлення і лампами розжарювання
- 4.3 Особливості та будова світильників з люміінесцеитшімн трубчатими лампами низького тиску
- 4.3.1 Види люмінесцентних ламп
- 4.3,2 Конструкція світильників
- 4.4 Спеціальні лампи для іч-опромінегшя
- 4.5 Монтаж групових ліній освітлення з люмінесцентними лампами
- 4.5.2 Технічні умови для шинних систем "Басбар"
- 4.5.3 Послідовність монтажу групових ліній освітлення
- 4.6 Особливості монтажу електроустаткування у вибухонебезпечних зонах і пожежонебезпечних приміщеннях
- 4.4.1.2 Опромінювач типу от6-40
- 3.1 Поняття електроприводу
- 3.1 Основні характеристики двигунів
- 3.1.4 Вибір електродвигунів
- 3.2 Вимоги до монтажу електродвигунів
- 3.3 Підготування електродвигунів до монтажу
- 3.4 Монтаж електродвигуна на опорну основу
- 3.4.1 Підготовка фундаменту
- 3.4.2 Установка двигуна на опорну основу
- 3.5 Способи передачі обертального руху від електродвигуна до робочої машини
- Тема 5, Монтаж пускозахисної апаратури та технічних засобів автоматизації.
- 5.1 Призначення та класифікація станцій керування, щитів і пультів керування.
- 5.2 Технологія монтажу засобів автоматизації, захисту і сигналізації
- 5.2.1 Монтаж засобів автоматизації
- 5.2.2 Монтаж засобів захисту
- 5.2. 3 Монтаж засобів сиг пал nam*
- 5.2.2 Монтаж засобів захисту
- 5.2. 3 Монтаж засобів сиг пал nam*
- 5.6.2 Застосування пристроїв захисного відключення
- 5.6.2.1 Вибір перерізу провідників
- 5.6,2.2 Система tn-s
- 5.4 Виконання електропроводок всередині шаф та щитків керування
- 5.5 Маркування проводів та кабелів
- 5.6 Застосування пристроїв захисного відключення у системах заземлення нейтралі tn-c, tn-c-s, it- тт, tn-s
- 5.6.1 Призначення, класифікація
- 5.6.3 Монтаж схем підключення пзв
- 5.6.2.4 Система тт
- 5.6.2.5 Система it
- 7.1 Визначення кабельної лінії (кл). Області використання
- 7.2 Підготовчі роботи
- 7.3 Вибір траси ліній
- 7.4 Монтаж кабелів, кабельних муфт та воронок
- 7.4.1 Монтаж в траншеях
- 7.43 Маркування кабельних ліній
- 7.5 Використання безнагрівних технологій
- 7.5.1 Загальні відомості
- 7.5.3 Муфти серії qtii
- 7.5.4 З'єднувальна муфта 92-ag611-1
- 6.1 Класифікація ліній за призначенням, за класом напруга. Визначення повітряної лінії
- 6.1.1 Класифікація
- 6.1.2 Визначення
- 6.2 Основні конструктивні елементи повітряних ліній
- 6.2.1 Проводи
- 6.2.2 Розташування проводів на опорах пл до 1 кВ
- 6.2.3 Розташування проводів і тросів та відстані між ними на пл вище 1 кВ
- 6.2.4 Ізолятори і арматура
- 6.2.5 Фундаменти
- 6.3 Типи опор
- 6.7.3 Кріплення проводів і тросів на опорах анкерного типу
- 6.7А Кріплення проводів і тросів па проміжних опорах
- 6.7.5 Розробка технологічної карти монтажу проводів пл
- 6.5.6 Заземлення нульової жили сіп і металоконструкції опор
- 6.5.7 Кількісний склад бригади з монтажу сіп
- 6.4.3 Габарити, перетини і зближення
- 6.5 Технологія монтажу пл
- 6.5.1 Технологічні операції по монтажу плі
- 6.5.2 Кліматичні умови монтажу сіп
- 6.4.3 Габарити, перетини і зближення
- 6.5 Технологія монтажу пл
- 6.5.1 Технологічні операції по монтажу плі
- 6.5.2 Кліматичні умови монтажу сіп
- 6.5.3 Розкочування сіп
- 6.5.4 Натягування та закріплення сіп на опорах
- 6.5.5 Монтаж відгалужень до вводів в будівлі
- 8.1 Основна характеристика трансформаторних підстанцій
- 8.1.1 Класифікація виконань та основні технічні дані кт1
- 8.2 Монтаж комплектної трансформаторної підстанції
- 8.2.1 Конструкція та робота комплектної трансформаторної підстанції
- 8.2.2 Встановлення комплектної трансформаторної підстанції
- 8.2.2.1 Конструкція фундаменту та опорних конструкцій
- 8.2.7 Монтаж роз'єднувача та приводу до нього
- 8.3 Монтаж заземлювальних пристроїв тп 10/0,4 кВ
- 8.3.1 Загальні відомості
- 8.3.2 Основні типи заземлювачів
- 8.3.3 Технологія монтажу пристроїв заземлення
- 8.4 Модернізація комірки розподільного пристрою 10 к в
- 8.4.1 Загальні відомості