3.1 Поняття електроприводу

Електропровід - це електромеханічний пристрій для надавання руху робочим органам машин і механізмів, у якому джерелом механічної енергії служить електродвигун.

Електропривід складається з одного або декількох електродвигунів передавального механізму та апаратури керування. У його склад можуть входити також пристрої, що змінюють напругу, частоту або інші параметри електричної енергії (випрямлювачі, перетворювачі, частотоміри та ін.).

На корпусі двигуна знаходиться технічний паспорт, де вказуються основні характеристики двигуна: серія, заводський номер, кількість фаз, частота мережі живлення, потужність, коефіцієнт потужності, коефіцієнт корисної дії, частота обертання вала ротора, схема з'єднання обмоток статора, номінальний струм, маса двигуна, рік випуску, ступінь захисту, режим роботи, клас ізоляції, державний стандарт на виготовлення.

Більшість стаціонарно встановлених машин і механізмів приводиться в дію за допомогою трифазних асинхронних двигунів із короткозамкненим ротором. На окремих механізмах встановлюються однофазні двигуни, АД з фазним ротором, постійного струму, синхронні. Асинхронний двигун із короткозамкненим ротором є найдешевшим, простим за будовою, надійним у роботі та в експлуатації.