8.3.2 Основні типи заземлювачів
Основним елементом заземлення є заземлювачі або розташовані у ґрунті струм о л рові дні елементи, які призначено для безпечного розтікання струму, що відводиться. Заземлювачі можуть бути природні або штучні, або складатись з обох вищезгаданих різновидів.
Металеві предмети, що знаходяться у землі, та які не призначені для відведення струмів до ґрунту називаються природними заземлювачами. Наприклад, залізобетонні підмурки будівельних об'єктів, металеві трубопроводи або елементи будинків, що проводять струм, металева броня силових кабелів та ін., якщо забезпечено контакт із ґрунтом на значній довжині.
Однак найбільш розповсюджені на практиці штучні заземлювачі, тобто металопрофілі, прути, проводи або смуги, що розташовані у ґрунті вертикально-шпилькові заземлювачі або горизонтально-контурні заземлювачі Заземлювачі можуть бути виготовлені із окремих вертикальних чи горизонтальних елементів - вони називаються зосередженими заземлювачами або у випадку, коли вони поєднані між собою, утворюють системи складених заземлювачів розгалуженої конфігурації - наприклад, променеві, контурні чи ґратоподібні заземлювачі.
Характеристичним параметром, що окреслює електричні властивості заземлення, є опір заземлення, тобто опір об'єму ґрунту у зоні між заземлювачем та довільним пунктом верхнього шару фунту, потенціал якого не підлягає змінам під впливом струму, що протікає через даний заземлювач або систему заземлювачів. Властивості заземлень при протіканні постійного або змінного струму частотою 50 Гц називаються статичними властивостями, а опір заземлення -статичним опором.
На практиці для подовження терміну експлуатації заземлень застосовуються такі засоби:
- використання протикорозійних покрить для сталевих елементів шляхом нанесення шару цинку завтовшки принаймні 50... І00 мкм методом гарячого цинкування;
-застосування мідних або обміднених заземлювачів, які у більшості випадків є стійкими проти корозії, за винятком середовищ, що містять кислоти, аміак або сірку; слід також звернути особливу увагу на можливість швидкого розвитку процесів корозії у разі приєднання інших матеріалів, а також на -з'єднання мідних та сталевих елементів, яке слід виконувати зварюванням, та спеціально захищати ці з'єднання від дії вологи.
При застосуванні простих захисних заземлень, в яких використовуються такі заземлювачі, поблизу місця замикання на землю формується так звана зона розтікання електричного струму: електричний струм стікає в землю і протікає в ній, викликаючи падіння напруги на неструмопровідних частинах електроустановки. Значення напруги на цій частині електроустановки щодо різних точок зони розтікання електричного струму і значення напруги щодо точок землі поза зоною розтікання струму залежать від значення струму замикання на землю і опори заземлення. При цьому розподіл напруги в зоні розтікання електричного струму залежить від ряду чинників, основним з яких є питомий опір грунту. Досить важко забезпечити за допомогою такого одиночного заземлювача малу напругу дотику Unp і кроку иш, які не становили б загрози життю людині.
У ряді випадків виникають труднощі досягнення прийнятних значень напруги дотику і напруги кроку [53] при застосуванні контурного заземлення.
Таким чином, прості типи контурних і виносних заземлень у ряді випадків не в змозі забезпечити в зоні обслуговування багатьох одиниць електроустаткування необхідний рівень безпеки, оскільки в такій зоні обслуговування досить важко досягти прийнятного, з погляду
електробезпеки, розподілу електричних потенціалів за допомогою контурного і виносного заземлень.
- 2.5.2 Традиційна форма прихованого монтажу електропроводки
- 2.5.3 Сучасний підхід з використанням пвх-труб
- 2.6.2 Ввід електропроводки у приміщення
- 2.6.2.1 Особливі вимоги
- 2.6.2.2 Електричний монтаж щитків
- 2.6.2.3 Склад і розміщення вимикачів
- 2.6.3 Монтаж низьковольтних комплектних пристроїв
- 2.5.1 Сучасні матеріали та компоненти для монтажу електропроводки
- Тема 3 Монтаж освітюваних та опромінювальніх установок
- 4.3.2. Конструкція світильників
- 4.4 Спеціальні лашш для іч-опромінения
- 4.1 Основні характеристики освітлювальних та о промін ю-валышх приладів.
- 4.1.1 Світильники
- 4.1.2 Опромінювані
- 4.2 Особливості монтажу установок освітлення і лампами розжарювання
- 4.3 Особливості та будова світильників з люміінесцеитшімн трубчатими лампами низького тиску
- 4.3.1 Види люмінесцентних ламп
- 4.3,2 Конструкція світильників
- 4.4 Спеціальні лампи для іч-опромінегшя
- 4.5 Монтаж групових ліній освітлення з люмінесцентними лампами
- 4.5.2 Технічні умови для шинних систем "Басбар"
- 4.5.3 Послідовність монтажу групових ліній освітлення
- 4.6 Особливості монтажу електроустаткування у вибухонебезпечних зонах і пожежонебезпечних приміщеннях
- 4.4.1.2 Опромінювач типу от6-40
- 3.1 Поняття електроприводу
- 3.1 Основні характеристики двигунів
- 3.1.4 Вибір електродвигунів
- 3.2 Вимоги до монтажу електродвигунів
- 3.3 Підготування електродвигунів до монтажу
- 3.4 Монтаж електродвигуна на опорну основу
- 3.4.1 Підготовка фундаменту
- 3.4.2 Установка двигуна на опорну основу
- 3.5 Способи передачі обертального руху від електродвигуна до робочої машини
- Тема 5, Монтаж пускозахисної апаратури та технічних засобів автоматизації.
- 5.1 Призначення та класифікація станцій керування, щитів і пультів керування.
- 5.2 Технологія монтажу засобів автоматизації, захисту і сигналізації
- 5.2.1 Монтаж засобів автоматизації
- 5.2.2 Монтаж засобів захисту
- 5.2. 3 Монтаж засобів сиг пал nam*
- 5.2.2 Монтаж засобів захисту
- 5.2. 3 Монтаж засобів сиг пал nam*
- 5.6.2 Застосування пристроїв захисного відключення
- 5.6.2.1 Вибір перерізу провідників
- 5.6,2.2 Система tn-s
- 5.4 Виконання електропроводок всередині шаф та щитків керування
- 5.5 Маркування проводів та кабелів
- 5.6 Застосування пристроїв захисного відключення у системах заземлення нейтралі tn-c, tn-c-s, it- тт, tn-s
- 5.6.1 Призначення, класифікація
- 5.6.3 Монтаж схем підключення пзв
- 5.6.2.4 Система тт
- 5.6.2.5 Система it
- 7.1 Визначення кабельної лінії (кл). Області використання
- 7.2 Підготовчі роботи
- 7.3 Вибір траси ліній
- 7.4 Монтаж кабелів, кабельних муфт та воронок
- 7.4.1 Монтаж в траншеях
- 7.43 Маркування кабельних ліній
- 7.5 Використання безнагрівних технологій
- 7.5.1 Загальні відомості
- 7.5.3 Муфти серії qtii
- 7.5.4 З'єднувальна муфта 92-ag611-1
- 6.1 Класифікація ліній за призначенням, за класом напруга. Визначення повітряної лінії
- 6.1.1 Класифікація
- 6.1.2 Визначення
- 6.2 Основні конструктивні елементи повітряних ліній
- 6.2.1 Проводи
- 6.2.2 Розташування проводів на опорах пл до 1 кВ
- 6.2.3 Розташування проводів і тросів та відстані між ними на пл вище 1 кВ
- 6.2.4 Ізолятори і арматура
- 6.2.5 Фундаменти
- 6.3 Типи опор
- 6.7.3 Кріплення проводів і тросів на опорах анкерного типу
- 6.7А Кріплення проводів і тросів па проміжних опорах
- 6.7.5 Розробка технологічної карти монтажу проводів пл
- 6.5.6 Заземлення нульової жили сіп і металоконструкції опор
- 6.5.7 Кількісний склад бригади з монтажу сіп
- 6.4.3 Габарити, перетини і зближення
- 6.5 Технологія монтажу пл
- 6.5.1 Технологічні операції по монтажу плі
- 6.5.2 Кліматичні умови монтажу сіп
- 6.4.3 Габарити, перетини і зближення
- 6.5 Технологія монтажу пл
- 6.5.1 Технологічні операції по монтажу плі
- 6.5.2 Кліматичні умови монтажу сіп
- 6.5.3 Розкочування сіп
- 6.5.4 Натягування та закріплення сіп на опорах
- 6.5.5 Монтаж відгалужень до вводів в будівлі
- 8.1 Основна характеристика трансформаторних підстанцій
- 8.1.1 Класифікація виконань та основні технічні дані кт1
- 8.2 Монтаж комплектної трансформаторної підстанції
- 8.2.1 Конструкція та робота комплектної трансформаторної підстанції
- 8.2.2 Встановлення комплектної трансформаторної підстанції
- 8.2.2.1 Конструкція фундаменту та опорних конструкцій
- 8.2.7 Монтаж роз'єднувача та приводу до нього
- 8.3 Монтаж заземлювальних пристроїв тп 10/0,4 кВ
- 8.3.1 Загальні відомості
- 8.3.2 Основні типи заземлювачів
- 8.3.3 Технологія монтажу пристроїв заземлення
- 8.4 Модернізація комірки розподільного пристрою 10 к в
- 8.4.1 Загальні відомості