3.1 Основні характеристики двигунів
На сьогодні електротехнічні компанії виробляють основні види електродвигунів:
- електродвигуни асинхронні трифазні змінного струму:
- загальнопромислового виробництва серії АИР; АД; АДТ; ML; 4AM; 5AM; 6AM;
- спеціального призначення:
- багатошвидкісні АИР804/2; з підвищеним ковзанням L; з вбудованим електромагнітним гальмом AMP90L4E; для приводу осьових вентиляторів тваринницьких і птахівницьких приміщень АИРГТ80-В6; для приводу деревооброблювальних верстатів 4АМХД80 В2ІМ1081; для приводу моноблочних насосів АИР80А4ЖЗ; з прив'язкою потужності до встаиовлювально-приєднувальних розмірів
CENELEC - АИС 112L2;
- електродвигуни асинхронні однофазні змінного струму - АИР IE 90Ь2ДБЗ;
- електродвигуни асинхронні однофазні занурювальні змінного струму для комплектації закурювальних насосів - ДАЛ 37-95У *;
- вибухозахищені серії В А808А4УХЛ2.
Система охолоджування двигунів - 1С 041 за ГОСТ 20459 (МЕК 60034-6). Двигуни мають станину із зовнішніми подовжніми охолоджуючими ребрами. Охолоджування здійснюється шляхом обдування станини зовнішнім відцентровим вентилятором, розташованим на валу двигуна з протилежного боку приводу і закритим захисним кожухом (рисунок 3.1).
Рисунок 3.1 - Двигун закритого виконання
Повітря омиває лобові частини обмотки статора і зовнішню поверхню сердечника статора і викидається через бічні вікна станини та через верхню частину отворів в щитах. Для напряму повітря усередині двигуна є дифузори, встановлені на підшипникових щитах.
Розшифровка умовного позначення типорозміру двигунів на прикладі електродвигуна АД серії АИР
ххх х ххх х х хххх хх хххх В Гц ІМ IP
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1 Назва серії: А - асинхронний; И - розробка в рамках Інтерелектро, Р або С - прив'язка потужності до встановлювально-приєднувальних розмірів стандарту РС3031-71 або CENELEC-DOKUMENT 28/64, АД і ML - асинхронний двигун, Т - трифазний.
2 Електричні модифікації: С — з підвищеним ковзанням, Б -вбудовані та ін.
3 Габарит - висота осі обертання, мм - 56,63,71,80,90,3 00,112 та ін.
4 Встановлювальний розмір по довжині cmanunw. S - коротка; L - довга, відсутність букви - єдині встановлювальні розміри для статорів А і В, М - середня.
5 Довжина сердечника статора: А - коротка, В - довга, при умові зберігання установочного розміру.
6 Кількість полюсів двигуна: 2,4,6,8,4/2,6/4,8/2,16/4.
7 Ознака модифікації:
~ Б - з вбудованим температурним захистом;
— П - підвищеної точності за установчими розмірами;
— Е - з вбудованим електромагнітним гальмом;
— Е2 — з вбудованим електромагнітним гальмом і ручним розгальмовуючим пристроєм;
-Ж1,Ж2,ЖЗ - зі спеціальним подовженим кінцем валу для моноблочних насосів;
-A3 - для приводу обладнання в "чистих** приміщеннях і "брудних" боксах АЕС;
-Х2 - хімічно стійке виконання.
8 Кліматичне виконання ГОСТ 15150-69:
-У2,УЗ,У5 - для експлуатації в мікрокліматичних районах з помірним кліматом;
—Т2 - з тропічним кліматом;
-УХЛ2, УХЛ4 - з помірно холодним кліматом;
—ОМ2 - морське виконання (для пароплавів з необмеженим районом плавання);
Категорія розміщення:
1 - під навісом яри відсутності прямого впливу сонячного випромінювання та атмосферних опадів;
3-у закритих приміщеннях зі штучним регулюванням кліматичних умов;
4 - в приміщеннях з підвищеною вологістю.
10 Номінальна частота мережі, Гц - 50 або 60.
Виконання за способом монтажу: ЇМ - (International Mounting) для двигунів у прив'язці потужності розмірів стандарту РСЗОЗ1 -71, В - прив'язці CENELEC (таблиця монтажних виконань).
Виводи обмоток, які з'єднані трикутником, позначають аналогічно: CI, С2, СЗ. Виводи обмоток ротора асинхронною двигуна з фазним ротором позначають: першої фази - Р і, другої - Р2, третьої - РЗ, нульової точки - 0.
До позначень виводів багатошвидкісних асинхронних двигунів перед буквою добавляється цифра, що вказує число полюсів. Так, для трифазного двигуна при переключенні обмоток із двох полюсів на чотири їхні виводи маркірують відповідно 2С1, 2С2, 2СЗ і 4С1, 4С2, 4СЗ. У однофазних асинхронних двигунів початок головної обмотки позначають С3, а кінець - С2; початок пускової обмотки -ПІ, кінець -П2.
У більшості двигунів змінного струму статор має шість виводів. Виводи фаз статора виводять на дошку затискачів і приєднують таким чином, щоб за допомогою перемичок легко з'єднати обмотки у зірку або трикутник. Обмотки двигунів розраховують на визначену номінальну напругу. Це зазначається у його паспорті.
Наприклад, якщо зазначено Y/A 380/220 В, а напруга мережі 380/220 В, то обмотки повинні бути з'єднанні в зірку; якщо мережа живлення має параметри
220/127 В, то обмотки цього ж двигуна необхідно з'єднати в трикутник і підключити до затискачів мережі на лінійну напругу 220 В. Позначення наносять безпосередньо на кінцях обмоток, виводів, кабельних наконечниках, шинних кільцях, на щитку поряд з виводами. Навішування бирок не допускається.
Таблиця 3.2 - Позначення виводів обмоток електричних машин змінного струму
Найменування обмоток | Кількість виводів | Початок | Кінець |
1 | 2 | 3 | 4 |
Обмотка статора, відкрита схема | 6 |
|
|
Перша фаза |
| СІ | С4 |
Д,£уга фаза |
| С2 | Г C5 |
Третя с >аза |
| СЗ | С6 |
Обмотка статора (якоря), з'єднана зіркою | 3 або 4 |
|
|
Перша фаза |
| С1 | |
Друга фаза |
| C2 | |
Третя фаза |
| СЗ |
Нульова точка |
| 0 |
Обмотка статора (якоря), з'єднана трикутником | 3 |
|
Перший затискач |
| СІ |
Другий затискач |
| С2 |
Третій затискач |
| С3 |
В малих машинах, де буквеннс позначення виводів кінців має певні труднощі, застосовується позначення кінців різнокольоровими проводами згідно з вимогами ГОСТ 183-66 (2001).
Таблиця 3.3 - Маркування виводів асинхронних машин малої потужності
Схема з'єднань обмотки | Кількість виводів | Вид виводу | Колір виводу | |
початок | кінець | |||
Відкрита схема | ї 6 | Перша фаза | Жовтий | Жовтий |
Друга фаза | Зелений | Зелений з чорним | ||
Третя фаза | Червоний | Червоний 1 з чорним | ||
З'єднання зіркою | 3 або 4 | ^еРша фаза | Жовтий | - |
| Зелений | - | ||
Третя фаза | Червоний | - | ||
Нульова точка | Чорний | - | ||
З'єднання трикутником І |
| Перший чатискач | Жовтий | - |
3 | Другий затискач | Зелений | - | |
| Третій затискач | Червоний | - |
Таблиця 3,4 - Позначення виводів однофазних асинхронних машин малої потужності
Кількість виводів | Вид виводу | Колір виводу | |
початок | кінець | ||
4 | Головна обмотка | Червоний | червоний 3 |
Додаткова обмотка | Синій | синій з чорним | |
3 | Головна обмотка | Червоний | - |
Додатков а обм отка | Синій | - | |
Загальна точка | Червоний | - |
Рисунок 3.3 - Ескіз клемиої колодки двигуна серії В А80
Однофазні асинхронні двигуни серії АИРЗТ, ЛИРЗУТ80 мають дві обмотки: робочу і пускову. Робоча обмотка є основною і займає 2/3 пазів статора, а пускова - допоміжною і розміщається в інших пазах. Для створення зсуву фаз між струмами основної і допоміжної обмоток послідовно включають активний або ємнісний опір. За допомогою ємності досягається більший зсув фаз між струмами (до 90°), ніж при активному опорі, а тому і більший пусковий момент. Допоміжна обмотка включається в мережу короткочасно (до 3 с), тільки на момент пуску
Робоча і пускова обмотки однофазних асинхронних конденсаторних двигунів виконуються в однаковому числі пазів, зрушених у просторі на 90 електричних градусів. Конденсатор і пускова обмотка включаються в мережу паралельно основній обмотці на весь час роботи. Трифазний асинхронний двигун без зміни його конструкції й обмотувальних даних може бути використаний для роботи в однофазному режимі. Така необхідність в умовах сільського господарства виникає у тому випадку, якщо немає трифазної мережі. При вмиканні трифазних асинхронних двигунів в однофазну мережу можуть використовуватися різноманітні схеми з'єднання обмоток. При послідовному з'єднанні двох обмоток і забезпеченні пуску електродвигун буде працювати як однофазний, розвиваючи потужність до 50...55% від номінальної потужності в трифазному режимі.
У машин постійного струму початки і кінці виводів обмоток позначають відповідно: якірної - Я1 і Я2, паралельної (шунтової) - Ш1 і Ш2; послідовної (серієсної) - Сі і С2; компенсаційної - К1 і К2; обмотки додаткових полюсів - Д1 і Д2; зрівняльної обмотки - У1 і У2.
- 2.5.2 Традиційна форма прихованого монтажу електропроводки
- 2.5.3 Сучасний підхід з використанням пвх-труб
- 2.6.2 Ввід електропроводки у приміщення
- 2.6.2.1 Особливі вимоги
- 2.6.2.2 Електричний монтаж щитків
- 2.6.2.3 Склад і розміщення вимикачів
- 2.6.3 Монтаж низьковольтних комплектних пристроїв
- 2.5.1 Сучасні матеріали та компоненти для монтажу електропроводки
- Тема 3 Монтаж освітюваних та опромінювальніх установок
- 4.3.2. Конструкція світильників
- 4.4 Спеціальні лашш для іч-опромінения
- 4.1 Основні характеристики освітлювальних та о промін ю-валышх приладів.
- 4.1.1 Світильники
- 4.1.2 Опромінювані
- 4.2 Особливості монтажу установок освітлення і лампами розжарювання
- 4.3 Особливості та будова світильників з люміінесцеитшімн трубчатими лампами низького тиску
- 4.3.1 Види люмінесцентних ламп
- 4.3,2 Конструкція світильників
- 4.4 Спеціальні лампи для іч-опромінегшя
- 4.5 Монтаж групових ліній освітлення з люмінесцентними лампами
- 4.5.2 Технічні умови для шинних систем "Басбар"
- 4.5.3 Послідовність монтажу групових ліній освітлення
- 4.6 Особливості монтажу електроустаткування у вибухонебезпечних зонах і пожежонебезпечних приміщеннях
- 4.4.1.2 Опромінювач типу от6-40
- 3.1 Поняття електроприводу
- 3.1 Основні характеристики двигунів
- 3.1.4 Вибір електродвигунів
- 3.2 Вимоги до монтажу електродвигунів
- 3.3 Підготування електродвигунів до монтажу
- 3.4 Монтаж електродвигуна на опорну основу
- 3.4.1 Підготовка фундаменту
- 3.4.2 Установка двигуна на опорну основу
- 3.5 Способи передачі обертального руху від електродвигуна до робочої машини
- Тема 5, Монтаж пускозахисної апаратури та технічних засобів автоматизації.
- 5.1 Призначення та класифікація станцій керування, щитів і пультів керування.
- 5.2 Технологія монтажу засобів автоматизації, захисту і сигналізації
- 5.2.1 Монтаж засобів автоматизації
- 5.2.2 Монтаж засобів захисту
- 5.2. 3 Монтаж засобів сиг пал nam*
- 5.2.2 Монтаж засобів захисту
- 5.2. 3 Монтаж засобів сиг пал nam*
- 5.6.2 Застосування пристроїв захисного відключення
- 5.6.2.1 Вибір перерізу провідників
- 5.6,2.2 Система tn-s
- 5.4 Виконання електропроводок всередині шаф та щитків керування
- 5.5 Маркування проводів та кабелів
- 5.6 Застосування пристроїв захисного відключення у системах заземлення нейтралі tn-c, tn-c-s, it- тт, tn-s
- 5.6.1 Призначення, класифікація
- 5.6.3 Монтаж схем підключення пзв
- 5.6.2.4 Система тт
- 5.6.2.5 Система it
- 7.1 Визначення кабельної лінії (кл). Області використання
- 7.2 Підготовчі роботи
- 7.3 Вибір траси ліній
- 7.4 Монтаж кабелів, кабельних муфт та воронок
- 7.4.1 Монтаж в траншеях
- 7.43 Маркування кабельних ліній
- 7.5 Використання безнагрівних технологій
- 7.5.1 Загальні відомості
- 7.5.3 Муфти серії qtii
- 7.5.4 З'єднувальна муфта 92-ag611-1
- 6.1 Класифікація ліній за призначенням, за класом напруга. Визначення повітряної лінії
- 6.1.1 Класифікація
- 6.1.2 Визначення
- 6.2 Основні конструктивні елементи повітряних ліній
- 6.2.1 Проводи
- 6.2.2 Розташування проводів на опорах пл до 1 кВ
- 6.2.3 Розташування проводів і тросів та відстані між ними на пл вище 1 кВ
- 6.2.4 Ізолятори і арматура
- 6.2.5 Фундаменти
- 6.3 Типи опор
- 6.7.3 Кріплення проводів і тросів на опорах анкерного типу
- 6.7А Кріплення проводів і тросів па проміжних опорах
- 6.7.5 Розробка технологічної карти монтажу проводів пл
- 6.5.6 Заземлення нульової жили сіп і металоконструкції опор
- 6.5.7 Кількісний склад бригади з монтажу сіп
- 6.4.3 Габарити, перетини і зближення
- 6.5 Технологія монтажу пл
- 6.5.1 Технологічні операції по монтажу плі
- 6.5.2 Кліматичні умови монтажу сіп
- 6.4.3 Габарити, перетини і зближення
- 6.5 Технологія монтажу пл
- 6.5.1 Технологічні операції по монтажу плі
- 6.5.2 Кліматичні умови монтажу сіп
- 6.5.3 Розкочування сіп
- 6.5.4 Натягування та закріплення сіп на опорах
- 6.5.5 Монтаж відгалужень до вводів в будівлі
- 8.1 Основна характеристика трансформаторних підстанцій
- 8.1.1 Класифікація виконань та основні технічні дані кт1
- 8.2 Монтаж комплектної трансформаторної підстанції
- 8.2.1 Конструкція та робота комплектної трансформаторної підстанції
- 8.2.2 Встановлення комплектної трансформаторної підстанції
- 8.2.2.1 Конструкція фундаменту та опорних конструкцій
- 8.2.7 Монтаж роз'єднувача та приводу до нього
- 8.3 Монтаж заземлювальних пристроїв тп 10/0,4 кВ
- 8.3.1 Загальні відомості
- 8.3.2 Основні типи заземлювачів
- 8.3.3 Технологія монтажу пристроїв заземлення
- 8.4 Модернізація комірки розподільного пристрою 10 к в
- 8.4.1 Загальні відомості