logo
konspekt_I_semestr_z_fiziki

Аморфні тіла.

Тіла, які зберігають свою форму і свій об’єм, але не мають кристалічної будови, називають аморфними. У фізиці аморфні речовини вважають переохолодженими рідинами, що мають дуже велику в’язкість.

У аморфних тіл немає чіткого порядку у розташуванні атомів чи молекул. Лише найближчі атоми-сусіди розташовуються у деякому порядку. Але чіткої повторюваності по усім напрямам, як це характерно для кристалів, у аморфних тілах немає. Тобто відсутній дальній порядок.

Часто одна й та сама речовина може знаходитися як у кристалічному, так і у аморфному станах. Наприклад, кварц SiO2 може бути як у кристалічній, так і у аморфній формі (кремнезем).

Кристалічна форма кварцу складається з правильних шестикутників (рис. 26 а). Аморфна структура кварцу також має вигляд решітки, але неправильної форми (рис. 26 б). Поряд з шестикутниками у ній зустрічаються п’яти - і семикутники.

Усі аморфні тіла ізотропні, тобто їх фізичні властивості однакові в усіх напрямах.

До аморфних тіл належать скло, багато пластмас, смола, каніфоль тощо.

Під зовнішнім впливом аморфні тіла виявляють одночасно пружні властивості, подібно до твердих тіл, і текучість, подібно до рідин. У разі короткочасної дії ( удару) вони поводяться як тверде тіло і від сильного удару розколюються на шматки. Але в процесі тривалої дії аморфні тіла течуть.

За низьких температур аморфні тіла за своїми властивостями нагадують тверді тіла. Текучість у них майже відсутня. Але з підвищенням температури вони поступово розм’якшуються і їхні властивості дедалі більше наближаються до властивостей рідин. Певної температури плавлення аморфні тіла не мають.