1.2. Організація і методика проектних робіт

Здійснення нових освітлювальних установок і реконструкція діючих виконуються за проектами, що розробляються відповідними організаціями або безпосередньо підприємствами.

Хоча проекти освітлення часто входять в загальний комплекс проектів електроустаткування, світлотехнічне проектування специфічне і повинне, як правило, виконуватися фахівцем. Тому в невеликих проектних організаціях для цього виділяються окремі особи; у крупних – спеціальні бригади; в електротехнічних інститутах - відділи або сектори. У крупних відділах можлива подальша спеціалізація: освітлення виробничих будівель, зовнішнє освітлення, освітлення суспільних будівель та ін.

Для якісного виконання проекту електричного освітлення необхідна хороша забезпеченість керівною, довідковою і інформаційною літературою, зокрема ПУЕ, СНіП, СН, ВСН, ДБН, галузевими нормами, каталогами виробів, номенклатурою заводів та ін.

Велике значення мають типові проекти. Це можуть бути проекти як загального характеру, так і з окремих вузлових питань освітлення.

При проектуванні повинна приділятися серйозна увага конструктивному вирішенню окремих вузлів освітлювальної установки.

У цілях найбільшої індустріалізації електромонтажних робіт треба у всіх можливих випадках застосовувати конструктивні елементи, що випускаються заводами з компоновкою їх у можливо великі вузли. Наприклад, вузол установки світильника з лампою ДРЛ, ДРІ, ДНаТ на фермі, включаючий пристрій кріплення до неї, кронштейн, ПРА, ІЗУ і сам світильник.

Після закінчення проекту рекомендується складати «паспорт», в якому фіксуються підсумкові й питомі показники - повна і питома потужність, витрата провідникового матеріалу на один світильник, вартість установки 1 кВт і т.д. Такі показники дозволяють не тільки критично оцінити даний проект, але й можуть бути використані для попереднього визначення вартості, потужності й потреби в матеріалах і устаткуванні в подальших роботах.

Проектування освітлювальних установок підпорядковане положенням, прийнятим в СНіП 1.02.01 - 85 «Інструкція про склад, порядок розробки, узгодження і затвердження проектно-кошторисної документації на будівництво підприємств, будівель і споруд».

Проектно-кошторисна документація розробляється в одну або дві стадії. В одну стадію розробляється робочий проект (РП), у дві – проект (П) і робоча документація (РД).

Стадійність проектування визначається на підставі рішень, прийнятих в передуючих проектуванню: техніко-економічних обґрунтовуваннях (ТЕО) і техніко-економічних розрахунках (ТЕР) на будівництво.

Для підприємств, будівель і споруд, будівництво яких здійснюватиметься за типовими і повторно вживаними проектами, проекти реконструкції діючих установок і проекти технічно нескладних об'єктів виконуються найчастіше в одну стадію - розробляється робочий проект (РП) із зведеним кошторисним розрахунком.

Для крупних складних і унікальних об'єктів будівництва виконується двостадійне проектування.

Завданням для виконання проектів ОУ є будівельні плани й розрізи будівлі з вказівкою призначення приміщень (АР); плани й розрізи з вказівкою розміщення виробничого устаткування і його експлуатації (технологічні креслення - Т); креслення металевих (КМ) і залізобетонних (КЖ) конструкцій; опалювання і вентиляція (ОВ); водопроводів і каналізації (ВК).

ТЕР і ТЕО, як правило, обмежуються короткою запискою пояснення з викладом основних положень, визначенням загальної вартості й кошторисно-фінансовим розрахунком, в якому загальна вартість установки визначається множенням встановленої потужності на певну за даними проектів-аналогів вартість 1 кВт.

Завдання П ( проекту ) - ухвалення основних рішень і визначення остаточної вартості установки. До складу П входять: записка пояснення; відомість основних технічних показників; заявочна відомість на електроустаткуванню, кабельні вироби й основні матеріали; план-схема внутрішньої живлячої мережі й план зовнішньої мережі; основні будівельні завдання; кошторис.

У відомості основних показників для кожного крупного приміщення або для групи однотипних або дрібних приміщень указується площа; переважна освітленість; переважний тип світильників; питома і встановлена потужність; число світильників загального і місцевого освітлення; число контактних роз'ємних з'єднань; переважний вид проводки.

Світлотехнічні дані визначають на підставі фрагментарних розрахунків або проектів-аналогів; на підставі проектів–аналогів визначають дані групової мережі, в повному об'ємі розраховується тільки живляча мережа. Заявочні відомості на стадії П складають укрупнено, наприклад, світильники для люмінесцентних ламп, світильники для вибухонебезпечних приміщень, дроти ізольовані перерізом від - до і т.п.

Кошторис складають в повному об'ємі.