4.1. Розрахункові освітлювальні навантаження

Розрахункові освітлювальні навантаження виробничих, суспільних і підсобних будівель визначаються виходячи із встановленої потужності освітлювальних приладів, одержаної в результаті світлотехнічного розрахунку, і вони представляють сумарну потужність усіх джерел світла даної освітлювальної установки напругою вище 42 В і знижувальних трансформаторів 12 - 42 В.

В установках розрядними лампами розрахункова потужність включає втрати потужності в ПРА.

При визначенні розрахункового навантаження на введенні в будівлю або на початку розподільної лінії використовують коефіцієнт попиту Кс, рівний відношенню розрахункового тривалого навантаження до встановленої потужності освітлювальної установки.

Коефіцієнт попиту для розрахунку живлячої мережі виробничих будівель приймають рівним:

1,0 - для дрібних виробничих будівель і ліній, що живлять окремі групові щитки;

0,95 - для будівель, що складаються з окремих крупних прольотів;

0,85 - для будівель, що складаються з багатьох окремих приміщень;

0,8 - для адміністративно-побутових і лабораторних будівель промислових підприємств;

0,6 - для складських будівель, що складаються з багатьох окремих приміщень, електричних підстанцій.

Для суспільних будівель Кс приймають відповідно до ДБН В.2.5 - 23 - 2003 «Проектування електроустаткуванні житлових і суспільних будівель і споруд» залежно від встановленої потужності і призначення будівель.

Розрахункове навантаження ліній, що живлять штепсельні розетки в суспільних будівлях, визначається за формулою

Р _рш = К_сш .Р_уш. п, (4.1)

де Р_рш - розрахункове навантаження лінії, кВт;

К_сш - розрахунковий коефіцієнт попиту, приймається рівним 0,1 – 0,2 для введень в будівлю, 0,2 – 0,4 для живлячих мереж і 1,0 для групових мереж;

Р_уш - встановлена потужність електроприймачів, зокрема споживачів оргтехніки, приєднуваних до штепсельної розетки, приймається рівною 60 Вт;

п - число штепсельних розеток.