2.2. Альтернативні види палива

Наразі Україна залежить від імпорту нафти, а це спонукає шукати нові альтернативні джерела палива. Так, у прийнятій Програмі щодо розвитку виробництва дизельного біопалива від 22 грудня 2006 року йдеться, що до 2010 року в Україні вироблятиметься близько 623 тис. тонн дизельного пального на рік. Щорічно українське сільське господарство споживає 1,9 млн. тонн дизельного пального та 650 тис. тонн бензину. Для виробництва такої кількості пального необхідно переробити 4,5 млн. тонн нафти, переважна більшість якої імпортується.

Отримання палива з органічних відходів – це один із перспективних напрямів сьогодення. Користь подвійна — економія ресурсів й очищення планети від «продуктів життєдіяльності». Єдиний «мінус» – виготовлення біопалива надто дороге. Проте над здешевленням проекту працюють.

За прогнозами спеціалістів, у найближчому майбут­ньому передбачається покриття до 10 % світових потреб у дизельному пальному за рахунок рослинного рідкого палива. Метилові ефіри використовуються як чисте паливо в Німеччині, Австрії і як 30 %, 20 % і 5 % суміші з дизельним паливом у Франції, Швеції, США, Чехії та інших країнах.

Біопа́ливо, або біологічне паливо – (англ. biofuels* – будь-яке паливо, яке містить не менше 80 % (за об'ємом* матеріалів, отриманих від живих організмів (деревина, відходи та спирти*, зібраних у межах десяти років перед виробництвом.

В якості сировини для виробництва біопалива викорис­товують кукурудзу і сою (США*, льон і ріпак (Європа*, цукровий очерет (Бразилія*, пальмову олію (Південно-Східна Азія*, цукровий буряк, ріпак (Україна*.

Спрощена схема виробництва біопалива з насіння ріпаку наступна. Насіння підсушують, на пресі видушують із нього олію, очищають її, додають метиловий спирт і каталізатор. Отриманій рідині дають відстоятися. Верхній шар суміші – це біопальне. З однієї тонни ріпакового насіння отримують майже 300 кг олії, а з неї – 270 кг біопального.

Подібно до вугілля та нафти, біомаса – форма збереженої сонячної енергії. Енергія сонця «захоплюється» через процес фотосинтезу при рості рослин. Ще одна перевага біологічного палива в порівнянні з іншими типами палива – те, що воно повністю розкладається мікроорганізмами, і тому відносно нешкідливе для навколишнього середовища.

Крім низької собівартості, біопальне має й інші переваги: під час згоряння не дає чаду, моторесурс двигуна при його використання збільшується удвічі, витрати його порівняно із соляркою менші та ще й пахне олією. За ефективністю та екологічною безпечністю продукт при­рівнюють до міжнародного стандарту «Євро-4».

Наразі в країнах, де надаються значні субсидії для виробництва біопального, ціна його нижча від ціни викопного палива (Табл. 13*.

Таблиця 13