3. Коефіцієнт корисної дії теплового двигуна і його максимальне значення.

Коефіцієнт корисної дії для будь-якої теплової машини дорівнює відношенню корисно використаної енергії до затраченої енергії:

Із формули (3.2.6) видно, що за будь-якої конструкції машини ККД залежить від температур нагрівника T₁ і холодильника T₂:

,

де ŋ_max - максимальне значення ККД теплової машини. Формулу (3.2.7) можна використовувати лише для циклу Карно ідеальної теплової машини. Згідно формули (3.2.7) здійснюють удосконалення довільних теплових машин. Збільшити ККД можна:

- збільшуючи T₁ нагрівника;

- зменшуючи T₂ холодильника.

Згідно з формулою (3.2.7) ККД теплової машини міг би дорівнювати одиниці, якщо була б можливість використати холодильник з температурою T₂ = 0 К. Але згідно з третім законом термодинаміки абсолютний нуль температури - недосяжний. Холодильниками для реальних теплових двигунів, переважно, є атмосферне повітря або вода при температурі T  300 К.

Тому основний спосіб підвищення ККД теплових двигунів - це підвищення температури нагрівника. Але її не можна підняти вище температури плавлення тих матеріалів, з яких виготовляється тепловий двигун. Наприклад, температура нагрівника сучасної парової турбіни наближається до 850 К і максимально можливе значення ККД, обчислене за формулою (3.2.7), становить близько 65 %.