3.3.2. Реакції ділення. Ланцюгова реакція. Використання ядерної енергії
Взаємодія ядер важких елементів (уран, торій) з нейтронами може привести до поділу цих ядер на приблизно рівні осколки. Ядерні реакції такого типу називають реакціями поділу.
Механізм ділення важкого ядра після його взаємодії з нейтроном можна пояснити, виходячи з краплинної моделі будови ядра. В такому ядрі діють ядерні й кулонівські сили. Припустимо, що ядро поглинуло один нейтрон. Таке ядро, перебуваючи в збудженому стані, здійснює відповідну пульсацію, довільно змінюючи свою форму. Серед великої кількості різноманітних пульсацій, форма ядра може випадково стати еліпсоїдною. Завдяки дії поверхневих ядерних сил, а також кулонівських сил відштовхування є велика імовірність, що еліпсоїдне ядро стане гантелеподібним і після цього буде розірване на дві частини. Схематично це виглядить так:
В середній частині “гантелі” буде підвищена концентрація нейтронів. Ці нейтрони не перебувають під дією кулонівських сил, а тому як правило 23 з них не встигають попасти у відповідні осколки ділення. Отже, реакція ділення починається з поглинання важким ядром одного теплового нейтрона і закінчується розривом його на два приблизно рівні осколки з виділенням ще двох-трьох теплових нейтронів.
Зупинимось на реакціях ділення урану. Природний уран складається з двох основних ізотопів (0,7 %) і(99,3 %). Поглинувши тепловий нейтрон (W25 кеВ), ядро перетворюється в ядроз енергією збудження 6,4 МеВ, а поріг діленнядорівнює 5,8 МеВ. Тому робимо висновок, що ядроділиться під дією нейтрона довільної енергії. В той же час, дляпоріг ділення досягає енергії 5,8 МеВ, а енергія збудженого ядра після взаємодіїз нейтроном складає приблизно 4,8 МеВ. Робимо висновок, що ядрозможе ділитись лише після взаємодії з нейтроном, енергія якого не нижча 1 МеВ.
Теплові нейтрони ділять крім ядра ще ядраі ядраякі в природі не зустрічаються. Ці ізотопи одержують штучно в ядерних реакторах на швидких нейтронах ( W 1 МеВ):
Торій і які використовуються для одержання необхідних матеріалів, називають ядерною сировиною.
Ізотопи - є ядерним горючим для ядерних котлів і матеріалами для виготовлення ядерних бомб.
Для практичного застосування поділу важких ядер масу матеріалів ділення підбирають такою, щоб нейтрони після першого акту ділення змогли зустрітись з іншими ядрами і спричинити їх ділення. Процес наростання числа актів поділу буде лавиноподібним, а реакція ділення в такому випадку буде називатись ланцюговою.
Ланцюгова реакція може бути керованою при розміщенні в активній зоні реактора сповільнювача нейтронів (як правило це графіт, або важка вода) і поглинача нейтронів (кадмій). За допомогою цих матеріалів досягають коефіцієнта розмноження нейтронів К=1; У випадку коли К1 ланцюгова реакція може стати надкритичною і спричинити вибух. Якщо К1,то ланцюгова реакція є підкритичною і може зменшитись до нуля. В будь-якому реакторі відповідна система автоматики підтримує коефіцієнт розмноження нейтронів в критичному стані К=1.
Об’єм активної зони стане набагато меншим, якщо використовувати збагачений . Чим більша концентрація, тим менша робоча зона і менша кількість ділящого матеріалу перебуває в активній зоні.
Некерована ланцюгова реакція може здійснюватись в ядерній бомбі, розміри якої тим менші, чим вища концентрація ділящогося матеріалу.
- Взаємодія бета-частинок з речовиною................. ...........................88
- Передмова
- 3.1. Атомне ядро
- 3.1.2. Будова ядра. Нуклони, їх характеристики і взаємоперетворення. Нейтрино
- 3.1.3. Енергія зв’язку нуклонів у ядрі. Дефект маси. Ядерні сили і їх природа. Мезони Внутрішню енергію ядра можна розрахувати за формулою
- 3.1.4. Феноменологічні моделі будови атомного ядра
- 3.2. Радіоактивність
- Часто користуються несистемною одиницею активності Кюрі, яка відповідає активності 1г радію
- 3.2.2. Закономірності альфа - і бета – розпаду
- 3.2.3. Гамма-випромінювання. Взаємодії - променів з речовиною
- 3.3. Ядерні реакції
- 3.3.2. Реакції ділення. Ланцюгова реакція. Використання ядерної енергії
- 3.3.3. Термоядерні реакції. Енергія зірок. Керований термоядерний синтез
- 3.3.4. Ядерна зброя
- Розділ 2
- 3.4.2. Джерела опромінення. Природна й штучна радіоактивність
- 3.4.3. Потік і інтенсивність іонізуючих випромінювань
- 3.5. Взаємодія елементарних частинок
- 3.5.2.Вільний пробіг важких заряджених частинок у речовині.
- 3.5.3. Взаємодія бета-частинок з речовиною
- 3.5.4. Взаємодія нейтронів з речовиною
- Звідси радіус ядра дорівнює
- 3.6. Елементи дозиметрії
- 3.6.2. Особливості взаємодії різних видів випромінювання з біологічними об'єктами
- 3.6.3. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- 3.6.4. Вплив іонізуючого випромінювання на біологічні об'єкти при загальному опроміненні
- 3.7. Біологічна дія іонізуючого випромінювання
- 3.7.2. Первинні процеси дії іонізуючих випромінювань
- 3.7.3. Деякі міри захисту від зовнішнього і внутрішнього опромінення
- 3.7.4. Розрахунок захисту і захисні матеріали
- Максимальний пробіг β - частинок різної енергії в речовині
- Радіоактивних речовин
- Орієнтовні норми радіаційної безпеки людей
- Перевідні коефіцієнти одиниць вимірювання радіоактивності:
- Середнє опромінення людини на землі, мЗв/рік
- Середня величина опромінення населення колишнього срср (1991р.) мЗв/рік
- Потужності експозиційної дози іонізуючого випромінювання в салоні пасажирського літака
- Місця нагромадження радіонуклідів в організмі людини
- Рівні радіоактивності деяких рідин
- Гранично допустимі вмісти деяких радіонуклідів в тілі людини (мкКі)
- Наслідки опромінення людини
- Радіоізотопний склад чорнобильського викиду
- Розподіл 131i і 137 Cs в різних районах земної кулі після аварії на чаес
- Тимчасові допустимі рівні вмісту 137Cs і 90Sr в харчових продуктах і питній воді, установлені після аварії на Чорнобильській аес (1991р.)
- Граничні допустимі дози опромінення, схвалені комісією ядерного регулювання сша (мЗв/рік)
- Закон україни Про охорону навколишнього природного середовища
- Загальні положення
- Екологічні права й обов'язки громадян
- Повноваження рад в області охорони навколишньої природного середовища
- Повноваження органів керування в області охорони навколишньої природного середовища
- Спостереження, прогнозування, облік і інформування в області навколишнього природного середовища
- Екологічна експертиза
- Стандартизація і нормування в області охорони навколишнього природного середовища
- Контроль і нагляд в області охорони навколишньої природного середовища