КМТ метод до лаб робот 2011

Стислі теоретичні відомості Форматування тексту

Керування форматуванням тексту не є основною задачею мови НТМL, і тому текстові елементи, що виконують цю задачу, починаючи з версії НТМL-4.0 розглядаються як застарілі, і їхнє використання не рекомендується. Однак поки ще вони є найбільш зручним способом керування представленням документа на екрані комп'ютера.

Парний тег дозволяє керувати параметрами шрифту. Він повинний обов'язково містити хоча б один із трьох атрибутів: COLOR=, FACE= або SIZE=.

Атрибут COLOR= задає колір тексту, що може бути заданий текстовим значенням (наприклад, COLOR=”GREEN”) або шістнадцятирічним кодом, у якому послідовні байти задають значення червоний, зелений і синій складовий кольори (COLOR="#ООFОО" дає той же результат, що і COLOR=”GREEN”). Атрибут FACE= задає гарнітурові шрифту. Значення цього атрибута порівнюється з іменами шрифтів, що встановлені на комп'ютері. Атрибут SIZE= визначає розмір шрифту у відносних одиницях (від 1 до 7). Для цього атрибута можна визначати значення зі знаком (плюс або мінус), що визначає збільшення або зменшення шрифту щодо поточного розміру.

Параметри шрифту, використовувані в документі по умовчуванню, задають за допомогою непарного тега <BASEFONT>, що розміщають один раз усередині елемента ВОDY. Він може використовувати ті ж атрибути, що і тег .

Накреслення символів задається за допомогою парних тегів <В> (напівжирний шрифт), (курсив), (підкреслений текст) <S> (викреслений текст). Їхнє використання не рекомендується. Замість них варто застосовувати елементи фрази, що описують функціональні особливості тексту, наприклад замість

<В>Зверніть увагу!</В> краще написати

Зверніть увагу!

Так, парний тег <СIТЕ> призначений для відображення цитат (виводяться курсивом). Парні теги <ЕМ> (виділення) і (сильне виділення) є функціональними аналогами курсивного і напівжирного накреслень. Крім того, мова НТМL містить набір елементів для опису роботи комп'ютерних програм. Для цієї мети використовують парні теги <CODE> (вихідний текст програми), <КВD> (текст, що вводиться з клавіатури), <SAMP> (приклад висновку програми) і <VAR> (програмні змінні). Для висновку відповідних елементів використовується моноширинний шрифт. Крім того, змінні виводяться курсивом, а клавіатурне введення (у деяких броузерах) — напівжирним шрифтом.

Списки

Мова НТМL підтримує п'ять видів списків, з яких два (списки меню і списки каталогів) вважаються застарілими і не рекомендуються до застосування. три типи, що залишилися — це упорядковані списки, неупорядковані списки і списки визначень. Усі списки являють собою блокові елементи.

Упорядковані (нумеровані) і неупорядковані (маркіровані) списки, приклади яких приведені на мал.5, оформляються однаково. Вони створюються за допомогою парних тегів: <OL> для упорядкованого списку і <UL> для неупорядкованого. Ці списки можуть містити лише елементи списку, обумовлені парним тегом <LI>. Закриваючий тег </LI> можна опускати, тому що його місцезнаходження легко відновити. Відкриваючі теги можуть містити атрибути, що визначають вид маркера (для неупорядкованого списку), спосіб і послідовність нумерації (для упорядкованого). Дозволяється вкладення списків друг у друга.

Рис.5. Створення маркірованих і нумерованих списків

Список визначень задається парним тегом <DL>. Він містить елементи двох типів: обумовлені терміни (парний тег <DT>) і визначення (парний тег <DD>). Закриваючі теги </DT> і </DD> можна опускати. Звичайно обумовлені терміни і визначення чергують, хоча це ніде не обговорено. Визначення відображаються на екрані з відступом від лівого краю. Такий список може бути сформований у такий спосіб:

<DL>

<DT>Поршень

<DD>Суцільний циліндр або диск, що щільно входить усередину порожнього циліндра

</DL>

Содержание