Функціональні блокові елементи

У більшості документів основними функціональними елементами є заголовки й абзаци (мал.1). Мова НТМL підтримує шість рівнів заголовків. Вони задаються за допомогою парних тегів від <Н1 > до <Н6>. При відображенні Web-документа на екрані комп'ютера ці елементи показуються за допомогою шрифтів різного розміру.

Звичайні абзаци задаються за допомогою парного тега <Р>. Мова НТМL не містить засобів для створення абзацного відступу («нового рядка»), тому при відображенні на екрані комп'ютера абзаци розділяються порожнім рядком. Закриваючий тег </Р> розглядається як необов'язковий. Мається на увазі, що він стоїть перед тегом, що задає початок чергового абзацу документа. Наприклад:

<Н1>Заголовок</Н1>

<Р>Перший абзац

<Р>Другий абзац

<Н2>Заголовок другого рівня</Н2>

Рис.1. Форматування заголовків і абзаців при відображенні Web-сторінки у вікні броузера

Наслідком наявності спеціального тега, що визначає абзац, є той факт, що звичайного символу кінця рядка, що вводиться по натисканню клавіші ENTER, для створення абзацного відступу недостатньо. Мова НТМL розглядає символи кінця рядка і пробіли особливим чином. Будь-яка послідовність, що складається тільки з пробілів і символів кінця рядка, при відображенні документа розглядається як одиночний пробіл. Це, зокрема, означає, що символ кінця рядка навіть не здійснює переходу на новий рядок (для цієї мети використовується текстовий елемент, що задається непарним тегом <BR>).

Для обмеження абзаців може також використовуватися горизонтальна лінійка. Цей елемент задається непарним тегом <НR>. При відображенні документа на екрані, лінійка розділяє частини тексту одну від іншої. Її довжина і товщина задаються атрибутами тега <НR>.

<HR ALIGN=”RIGHT” SIZE=”10” WIDTH=”50%“>

Цей тег створює горизонтальну лінійку шириною в 10 пікселів, що займає половину ширини вікна і розташовану праворуч.