2. Способи включення бустера в систему керування

Енергія, що підводиться до бустера від гідросистеми дозволяє при незначних зусиллях, що витрачаються на долання сил тертя в золотниковому розподільному пристрої, отримувати будь - які потрібні нам зусилля на штоке бустера, забезпечуючи відхилення керма при будь - яких по величині і по знаку шарнірних моментах. Цю властивість бустера можна використовувати для формування на командних важелях льотчика нормуючих зусиль керування при будь - яких розмірах керма і будь - яких швидкостях польоту. Можливі два способи включення бустера в проводку керування – по зворотній або незворотній схемі.

В зворотній схемі частина зусилля від шарнірного моменту керма сприймається бустером, а та, що залишилася, зазвичай менша частина, передається на командний важіль льотчика, забезпечуючи йому природне відчуття керування.

Зворотна схема з паралельною тягою утворюється двома качалками, з’єднаними тягою 4–5, вісь якої паралельна осі штоку бустера (рис. 25).

Рис. 25. Зворотна схема включення бустера з паралельною тягою.

Вхідна качалка 1–4 з’єднана із золотником в точці 2. В початковий момент руху льотчик повертає цю качалку відносно точки 3 і переміщає золотник. Рідина під робочим тиском Р_о поступає в циліндр, створюючи зусилля на штоке, котрий починає рухатись в сторону переміщення золотника.

В кінці руху шток наздоганяє золотник, який перекриває робочі вікна розподільного пристрою. Переміщення штока копіює переміщення золотника. Разом зі штоком переміщається вихідна качалка 5–7, на яку в точку 7 приходить зусилля від керма. Це зусилля урівноважується реакціями на штоке і в точці 5, звідки ця реакція через тягу 4–5 передається на вхідну качалку і далі до льотчика. Співвідношення плечей вхідної і вихідної качалок визначає співвідношення зусиль на вході та виході бустера:

і_Б = = .

Співвідношення переміщень:

j_Б = = .

Переносом тяги 4–5 вгору або вниз змінюється відношення плечей c/H і співвідношення зусиль j_Б, а переміщення залишаються постійними, так як j_Б не залежить від величини плечей "с" і "H". Це дозволяє отримувати будь – які зусилля на командному важелі, при заданих переміщеннях керма і командного важеля. При с = 0 зусилля на командному важелі перетворюється в нуль. Можливі й інші варіанти конструктивного виконання зворотної схеми включення бустера в систему керування, наприклад з диференційним силовим циліндром або з нерухомою золотниковою коробкою.

В незворотній схемі включення бустера все зусилля від шарнірного моменту керма сприймається бустером і до льотчика не доходить (рис. 26).

Рис. 26. Варіанти незворотної схеми включення бустера.

Для всіх наведених на схемі варіантів включення бустера коефіцієнт передачі по зусиллям дорівнює нулю, а коефіцієнти передачі по переміщенням відмінні від нуля.

Незворотна схема забезпечує керування літаком на будь - яких швидкостях польоту і при будь - яких розмірах рульових поверхонь. Вона дозволяє відмовитись від аеродинамічної компенсації рульових поверхонь, що покращує їх аеродинаміку. Жорстке затискання керма бустером сприяє усуненню рульового флатера, дозволяючи іноді відмовитись від протифлатерних вантажів рульових поверхонь. Незворотна схема спрощує включення в систему керування різного роду автоматичних пристроїв, особливо при використанні електричного дистанційного керування.

Для збереження відчуття керування при незворотному бустері до командних важелів льотчика підключаються спеціальні завантажувальні механізми (на рис. 26 зліва від ручки керування), що створюють штучним шляхом зусилля на цих важелях.

На рис. 27 наведений варіант системи керування кермом висоти за допомогою бустера. Всі елементи бустера представляють собою єдиний пристрій і виконані в одному корпусі.

Рис. 27. Система керування кермом висоти за допомогою бустера:

1 – важіль зворотного зв’язку; 2 – тяга керування; 3 – ручка керування; 4 – обмежувач ходу золотника; 5 – поршень; 6 – керуючий золотник; 7 – кермо висоти.