Вступ

Ефективність засобів виробництва, які має в розпорядженні людське суспільство, значною мірою визначається досконалістю способів отримання енергії, необхідної для виконання механічної роботи у виробничих процесах. Виробничі механізми, без яких не можна нині уявити собі жодне виробництво пройшли тривалий шлях свого розвитку, перш ніж набрали вигляду сучасного автоматизованого електроприводу, що приводить в рух незліченну безліч робочих машин і механізмів в промисловості, транспорті, в сільському господарстві і в побутовій техніці і що автоматично управляє їх технологічними процесами.

Межі використання по потужності сучасного електроприводу дуже великі - від десятків тисяч кіловат в одиничному двигуні до доль вата.

Сучасний автоматизований електропривод є складною електромеханічною системою, призначеною для приведення в рух робочого органу машини і управління її технологічним процесом. Він складається з трьох частин: електричного двигуна, що здійснює електромеханічне перетворення енергії, механічної частини, передавальної механічну енергію робочому органу машини, і системи управління, що забезпечує оптимальне за тими або іншими критеріями управління технологічним процесом. Діапазон зміни номінальних частот обертання електроприводу має дуже широкі межі. Використання засобів дискретної техніки в системах управління приводами постійно струму розширює діапазон регулювання швидкості до (1000-1500: 1 і вище). Не можна уявити собі жодного сучасного виробничого механізму, у будь-якій області техніки, який не наводився б в дію автоматизованим електроприводом. У електроприводі основним елементом, що безпосередньо перетворює електричну енергію в механічну являється електричний двигун, який найчастіше управляється за допомогою відповідних перетворюючих пристроїв, що управляють, з метою формування статистичних і динамічних характеристик електроприводу, виробничих механізмів, що відповідають вимогам.

Йдеться про забезпечення за допомогою автоматизованого електроприводу оптимального режиму роботи машин, при якому досягається найбільша продуктивність при високій точності.

Різноманіття виробничих процесів обумовлює різні види і характери руху робочих органів машини, а отже, і електроприводів. По виду рухи електроприводи можуть забезпечити: обертальний однонапрямлений рух, обертальний реверсивний і поступальний реверсивний рух. Характеристики двигуна і можливості системи управління визначають продуктивність механізму, точність виконання технологічних операцій. Властивості електромеханічної системи роблять вирішальний вплив на найважливіші показники робочої машини і значною мірою визначають якість і економічну ефективність технологічних процесів.

Розвиток автоматизованого електроприводу веде до вдосконалення конструкцій машин, до корінних змін технологічних процесів, до подальшого прогресу в усіх галузях народного господарства, тому теорія електропривода - технічна наука, що вивчає загальні властивості електромеханічних систем, закони управління їх рухом і способи синтезу таких систем за заданими показниками має найважливіше практичне значення.

Системи автоматичного управління електроприводами постійного і змінного струму, в яких використовуються усі досягнення напівпровідникової техніки, а так само можливості електронної обчислювальної техніки, дозволяють істотно спростити конструкції виробничих механізмів, підвищити їх точність і підняти продуктивність, тобто сприяти технічному прогресу.