2.4 Монтаж прихованих електропроводок плоскими дротами

Ділянка електропроводки, виконана плоскими дротами, прокладеними під шаром мокрої штукатурки

Плоскі дроти АППВС і АПН прокладають: у борознах з подальшим закладенням штукатурним розчином (/), безпосередньо під шаром мокрої штукатурки без борозен (//) або під сухою штукатуркою (///). При прокладці в борознах тих, що не згорають дроти кріплять через певні проміжки «проморожуванням» алебастровим розчином і заштукатурюють при обробних роботах

Прокладка дротів по поверхнях, що згорають

Плоскі дроти прокладають по поверхнях, що згорають, лише після попереднього нанесення на них шаруючи штукатурки і підкладки листового азбесту (/) завтовшки до 3 мм або намету штукатурки (//). При цьому азбест і намет повинні виступати з кожного боку дроту на відстані не менше 10 мм.

При прокладці плоских дротів в борознах під мокрою або сухою штукатуркою використовують порожнечі перекриттів / або інших будівельних конструкцій. Електропроводку вмонтовують декількома способами. Наприклад, сполучають плоскі дроти, прокладені в борозні 2 гіпсолітових перегородки 3, з дротами, замоноліченими в стикову панель 4 або прокладеними в каналах (вузол I) і далі з дротами, прокладеними в порожнечах перекриттів (вузол

Виконання поворотів дротів

При виконанні поворотів дротів розрізають підставу між ними на відстані 38 мм і відводять одну жилу всередину кута (/) або згинають (//). Дріт в місцях повороту закріплюють «проморожуванням» алебастровим розчином або іншим способом

При прихованій прокладці зєднання дротів виконують в сталевих відгалужувальних коробках У197УХЛЗ 070 мм (/) або У198УХЛЗ більшого діаметру (//), при цьому коробки закривають пластмасовими кришками. Для установки коробки заготовляють гніздо, в яке її вмазують (///) (отвори металевих коробок, через які вводять дроти, повинні мати втулки з ізолюючих матеріалів). Після виконання зєднання одним із способів укладають дроти в коробку так, щоб заізольовані зєднання не стосувалися один одного (IV), а коробку закривають кришкою.

Для прихованої електропроводки застосовують також пластмасові коробки У191УХЛ2-У195УХЛ2 (V), призначені і для відкритої прокладки дротів перетином до 4 мм2. У сухих приміщеннях як відгалужувальні коробки допускається використовувати гнізда (ніші) і порожнечі перекриттів. При цьому стінки гнізд мають бути гладкими і закриватися кришками КОН-1-04.

ІІІ. Зєднання, відгалуження та окінцювання струмопровідних жил проводів

Надійна робота електроустановок залежить від якості виконання зєднань, відгалужень, окінцювання та приєднання проводі. Зєднання, відгалуження, окінцювання та приєднання повинні бути механічно міцними, мати малий електричний опір і залишатися справними за умов нагрівань і охолоджень, що часто виникають внаслідок різких змін струмових навантажень у мережі. Ці вимоги забезпечуються чітким дотриманням технології монтажу, а також правильним вибором застосовуваних зєднувальних деталей та робочого інструменту.

Основними способами зєднування і окінцювання алюмінієвих та мідних струмопровідних жил проводів і кабелів є опресовування і зварювання -- електричне, газове або термітне. В деяких випадках застосовують і паяння струмопровідних жил проводів і кабелів, яке хоча й створює надійне зєднання, проте вимагає більших витрат часу і припою, що дорого коштує. Вибір способу окінцювання, зєднування і відгалуження залежить в основному від матеріалу проводів (алюміній або мідь), оскільки фізичні властивості алюмінію суттєво відрізняються від фізичних властивостей міді.

Останнім часом більшість електропроводок виконують проводами з алюмінієвими жилами. Це пояснюється тим, що алюміній менш дефіцитний, проводи і кабелі з алюмінієвими жилами дешевші від мідних і мають меншу масу. Разом з тим алюміній має деякі фізико-механічні властивості, які потребують дотримання особливих умов під час зєднування алюмінієвих проводів між собою або з мідними проводами і контактами.

Однією з негативних властивостей алюмінію є швидке окислення при сполученні з повітрям і утворення на його поверхні тугоплавкої (з температурою плавлення близько 2000 °С) плівки оксиду, який погано проводить електричний струм і тому перешкоджає створенню щільного контакту. Крім того, під час контакту алюміній--мідь утворюється «гальванічна пара», внаслідок чого алюміній, зазнаючи електрокорозії, руйнується, що призводить до поступового погіршення зєднання. Для запобігання погіршенню і руйнуванню контактних зєднань алюміній захищають від окислення, змащуючи зєднання в процесі монтажу кварцовазеліновою або цинковазеліновою пастою, а також вкриваючи готові зєднання лаками (асфальтовим, гліфталевим, полівінілхлоридним).

Наявні в пласті тверді часточки руйнують плівки оксидів, що утворюються на контактних поверхнях, а вазелін перешкоджає надходженню повітря до контактних поверхонь і таким чином запобігає їх окисленню та утворенню на них плівок.

Зєднування і відгалуження однодротяних алюмінієвих проводів і кабелів перерізом до 10 мм² опресовуванням

Зєднування і відгалуження однодротяних алюмінієвих жил перерізом до 10 мм² виконують опресовуванням в алюмінієвих гільзах місцевим вдавлюванням гільзи в одному або двох місцях за допомогою кліщів ПК-2 або гідравлічних кліщів ГКМ. Після опресовування зєднання вкривають шаром асфальтового або гліфталевого лаку, а потім ізолюють липкою стрічкою впівнапуску і вдруге вкривають лаком для запобігання доступу повітря й вологи. Операції опресовування проводів кліщами ГКМ зображені. Під час опресовування алюмінієвих жил проводі і кабелів обовязково застосовують кварцовазелінову або цинковазелінову пасту. Цинковазелінова паста токсична, тому слід побігати потраплянню її в їжу, на пошкоджені ділянки шкіри обличчя й рук та в очі.

Зєднування і відгалуження однодротяних алюмінієвих проводів і кабелів перерізом 2,5--10 мм2 паянням і зварюванням. Паяння є одним з найнадійніших, але трудомістких способів зєднування. Для паяння алюмінієвих проводів застосовують припій марки А

З кінця кожного із зєднуваних проводів, які підлягають паянню, видаляють ізоляцію, ретельно зачищають їх сталевою щіткою або ножем і зєднують внапуск подвійним скручуванням так, щоб створився жолоб. Потім нагрівають проводи паяльною лампою або гасовим пальником до температури, близької до температури плавлення алюмінію (860°С), і з натиском натираюсь паличкою припою ділянку зєднання, щоб зняти тугоплавку плівку оксиду, яка утворилася на поверхні проводу припій, що за плавиться при цьому, повинен заповнити жолобок між двома проводами. Пропаявши провід з одного боку жолобка, операцію паяння повторюють на його другому боці. Ділянку зєднання протирають чистою ганчіркою, змоченою в бензині, а потім вкривають шаром гліфталевого або полівінілхлоридного лаку і ізолюють липкою стрічкою Ізольовану ділянку зєднання вкривають шаром лаку.

Електрозварювання проводів здійснюють в обоймі за допомогою кліщів та вугільних електродів із застосуванням флюсу або без нього.

Зєднування алюмінієвих жил перерізом до 10 мм²

У разі зварювання без застосування флюсу звільнені від ізоляції і зачищені кінці проводів обтискують за допомогою плоскогубців обоймою із куска штабової сталі розміром 20X160 і завтовшки 0,8--1 мм так, щоб кінці зварюваних проводів виступали з обойми на 3--4 мм, а потім зварюють у полумї дуги, утвореної між вугільними електродами кліщів, приєднаних до зварювального трансформатора. Після остигання металу знімають обойму, зачищають сталевою дротяною щіткою зєднані кінці і вкривають їх гліфталевим або асфальтовим лаком, розгинають жили (якщо електропроводка відкрита), а потім ізолюють зєднання ізоляційною стрічкою або вініпластовим ковпачком і вдруге вкривають лаком.

Зварювання із застосуванням флюсу відрізняється від способу електрозварювання без застосування флюсу лише тим, що зварювані кінці проводів скручують разом, вкривають флюсом і, не розміщуючи їх в обоймі, сплавлюють у полумї дуги між вугільними електродами кліщів.

IV. Нормування процесу монтажу електроустаткування

Нормування часу на монтаж та ремонт електроустаткування дає можливість правильно організувати оплату праці робітників та планувати виробництво.

Научна організація праці - це сукупність організаційних, технічних та санітарно-гігієнічних мір, які забезпечують найбільш доцільне використання робочого часу, виробничих навиків та творчих здібностей кожного робітника, усунення важкої ручної праці та негативного впливу навколишнього середовища на організм людини. Правильна організація робочого місця електромонтера суттєво впливає на підвищення продуктивності праці та забезпечує високу якість виконуваних робіт.

Норма часу - це допустима кількість часу, котрий може використати робітник на якісне виконання будь - якого завдання.

Норма часу встановлюється на кожну технологічну операцію складається з наступних елементів:

Т = tn + to + tА + tдод + t3

Де: t- підготовчий час, що дається на одержання робітником інструктивного завдання по ознайомленню з умовами виконання монтажних або ремонтних робіт, на підготовку та наладку обладнання та пристроїв;

t_o - основний час виконання робіт;

t_А - допоміжний час включає переходи на інше місце роботи;

t дод - додатковий час, дається на обслуговування робочого місця,на відпочинок, та на інші потреби електромонтера;

t₃ - заключний час, використовується на здачу роботи.

Можна сказати, що норма часу - це допустима кількість часу, котрий може бути використаний робітником на якісне виконання якого-небудь обєму роботи. Технічне нормування являється основою організації праці електромонтерів. На основі технічно обґрунтованих норм та планових завдань визначають необхідну потребу в обладнанні, інструменті, матеріалах, електроенергії, а також кількості робітників. Норми часу встановлюють залежно від виробничих потужностей цеху чи виробництва з урахуванням найбільш продуктивних режимів праці обладнання та ефективної форми організацій праці.